Коваленко Марія Володимирівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваленко Марія Володимирівна

КОВАЛЕ́НКО Марія Володимирівна (1888, с. Аджамка, нині Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл. – 01. 01. 1950, Ленінград, нині С.-Петербург) – співачка (сопрано), педагог. Засл. арт. Респ. (1924). Навч. в Одес. єпархіал. уч-щі (співала у церк. хорі при ньому), закін. С.-Петербур. консерваторію (1906; кл. К. Ферні-Джіральдоні, С. Цехановської). Брала уроки співу у свого дядька Ф. Левицького. На опер. сцені дебютувала 1903. У 1906–08– солістка Київ. опери, 1908–29 – Ленінгр. театру опери та балету. Виступала також на сценах Михайлів. театру в Ленінграді та Великого театру в Москві. Володіла рідкіс. за красою голосом теплого тембру, чудовою вокал. школою і драм. талантом. У концерт. репертуарі – твори рос. та зарубіж. композиторів. К. широко пропагувала укр. музику, зокрема твори М. Лисенка, С. Гулака-Артемовського та нар. пісні; була чл. Укр. муз.-драм. т-ва, постій. учасником шевченків. концертів, які влаштовувала укр. громада у Петрограді (нині С.-Петербург). 1912 здійснила велике концертне турне з диригентом С. Кусевицьким містами Поволжя (Росія). 1913 гастролювала у Києві, 1924 – за кордоном. 1929–34 – солістка Ленінгр. філармонії; 1934–41 – педагог-репетитор Ленінгр. театру опери та балету, 1944–46 – Великого театру в Москві. Авторка низки метод. праць з питань вокал. мист-ва. Талант К. високо цінували Б. Асаф’єв, О. Глазунов, М. Малько, Є. Мравинський, А. Нежданова, Ф. Шаляпін та ін. Здійснила низку записів (зокрема «Ой одна я, одна», «Коли розлучаються двоє» М. Лисенка, «Ой казала ж мені мати» С. Гулака-Артемовського, укр. нар. пісня «Дощик») на грамплатівки.

Партії: Антоніда, Людмила («Життя за царя», «Руслан і Людмила» М. Глінки), Панночка, Царівна Лебідь, Снігуронька, Волхова, Шемаханська цариця («Майська ніч», «Казка про царя Салтана», «Снігуронька», «Садко», «Золотий півник» М. Римського-Корсакова), Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Емма («Хованщина» М. Мусоргського), Джульєтта, Марґарита («Ромео і Джульєтта», «Фауст» Ш. Ґуно), Евридика («Орфей та Евридика» К. Ґлюка), Джільда («Ріґолетто» Дж. Верді), Урбан («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Антонія («Казки Гоффманна» Ж. Оффенбаха).

Літ.: Сегодняшний юбилей М. В. Коваленко // Ленингр. правда. 1924, 17 мая; Лисенко І. Справді народний талант // Кіровогр. правда. 1984, 21 лют.; Йо-го ж. Аджамська коштовність // ГУ. 1996, 8 лют.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2013