Коваленко Прохор ТИхонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваленко Прохор ТИхонович

КОВАЛЕ́НКО Прохор Тихонович (псевд. – Ю. Яворенко; 10. 02. 1884, с. Ярославець, нині Кролевец. р-ну Сум. обл. – 16. 10. 1963, Київ) – актор, режисер, педагог. Закін. Київ. муз.-драм. школу (1910; викл. М. Старицька). Працював 1899–1905 на вироб-ві у Києві. Дебютував на театр. сцені 1904 у виставі «Назар Стодоля» Т. Шевченка. 1906 заарешт. на 9 місяців, засланий на 2 роки «за пропаганду соціаліст. ідей» в Олонец. губ. (Росія). 1910–17 грав у Театрі М. Садовського у Києві. Від 1918 – у периферій. театрах України; 1922–25 керував театром Політпросвіти, агіттеатром, драм. студією в м. Умань (Київ. губ., нині Черкас. обл.), здійснив постановки мас. видовищ. 1926–48 – актор Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка; водночас 1933–60 викладав у Київ. ін-ті театр. мист-ва. Знявся в епізодах фільмів «Земля» (1930), «Щорс» (1939; обидва – реж. О. Довженко), «Вершники» (1939, реж. І. Савченко). Автор кн. «Незабутнє. Спогади старого актора» (1962), «Шляхи на сцену» (1964; обидві – Київ).

Ролі: Гордій, Микита («Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Стьопочка («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Той, що в скелі сидить, Ґранд («Лісова пісня», «Камінний господар» Лесі Українки), Пилип («Страшний сон» В. Короленка, Ю. Яворенка).

А. М. Марченко

Стаття оновлена: 2013