Ковалик Зеновій — Енциклопедія Сучасної України

Ковалик Зеновій

КОВА́ЛИК Зеновій (18. 08. 1903, с. Івачів Горішній, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. – 26. 06. 1941, Львів) – церковний діяч УГКЦ. Учителював. 1925 вступив до монастиря Чину Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів). У серпні 1926 склав чернечі обіти. 1926–32 вивчав філософію та богослов’я у Бельгії. 9 серпня 1932 рукопоклад. у сан священика. Душпастирював на Волині. Через деякий час переїхав до монастиря редемптористів у Станіславі (нині Івано-Франківськ), від 1939 – економ Львів. монастиря. 20 грудня 1940 заарешт., розіп’ятий на стіні тюрем. коридору. Беатифіков. 27 червня 2001 під час візиту Папи Івана-Павла ІІ до Львова. 2003 у рідному селі К. встановлено мемор. дошку.

Літ.: Глубіш О. Хресна дорога отця Ковалика. 1903–1941. 2003; Головин Б. Блаженні священномученики Тернопілля. 2010 (обидві – Тернопіль).

Б. П. Головин

Статтю оновлено: 2013

Покликання на статтю
Б. П. Головин . Ковалик Зеновій // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8349 (дата звернення: 09.05.2021)