Ковалик Сергій Пилипович

КОВА́ЛИК Сергій Пилипович (13(25). 10. 1846, Полтава, за ін. даними — Черіков. пов. Могильов. губ. — 26. 04. 1926, Мінськ) — революційний діяч. Дворянин. Походив із укр. козац. роду. 1869 закін. Університет св. Володимира у Києві, де 1870 здобув ступ. канд. матем. наук. 1872 обраний головою зʼ­їзду мирових суд­дів Мглин. пов. Черніг. губ., однак не­вдовзі від­мовився від легал. діяльності. Брав участь у створен­ні перших народниц. гуртків, організації т. зв. ході­н­ня у народ. 1873 ви­їжджав за кордон, де по­зна­йомився з М. Бакуніним, П. Лавровим, П. Ткачовим. Після поверне­н­ня вів пропаганду в Харкові, Москві, Києві та ін. пром. центрах. 24 червня 1874 заарешт. у м. Самара (Росія). На «процесі 193-х» як один із гол. обвинувачених засудж. до 10-ти р. каторги. Покара­н­ня від­бував пере­важно у Сибіру. Спів­працював із ж. «Восточное обозрение». Учасник етногр. екс­педицій у Якутії. 1898 пере­їхав до Мінська. Працював рахівником, від 1915 — у Земському союзі. Після Лютн. революції 1917 — за­ступник голови Мінської міської думи; 1920–22 — спів­роб. наркомату опіки Білоруської РСР. Від 1922 читав лекції з математики у Мінському політех. ін­ституті. Голова Мінського від­діл. Товариства політкаторжан і засланих поселенців. Автор спогадів «Революцион­ное движение семидесятых годов и процесс 193-х» (Москва, 1928).

Завантажити статтю