Климов Володимир Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Климов Володимир Васильович

КЛИ́МОВ Володимир Васильович (24. 03. 1889, м. Астрахань, Росія – ?, Київ) – скульптор, педагог. Навч. у Київ. худож. уч-щі (1909–10; викл. Ф. Балавенський), студіював скульптуру у Б. Едуардса в Одесі (1911), у Г. Залемана у С.-Петербурзі (1913), в А. Голубкіної у Москві (1914). У Києві працював 1912 у майстерні мемор. скульптури Рицеланті, викладав: 1924–35 – у худож.-індустр. профшколі; 1931–32, 1934–41 – у худож. ін-ті; водночас 1934–35 – у текстил. ін-ті; 1947–49 – у худож.-ремісн. уч-щі. Осн. матеріал – дерево. Автор портрет. образів, жанр. композицій, міфол., алегор., літ. персонажів. Алегор. композиції К. сповнені античнокласич. ремінісценцій; водночас створював скульптурні форми у гостросучас., дещо аскетич. трактуванні. 1911–17 працював у різних стильових манерах; пізніше у творчості з’явився соц. зміст. Серед учнів – І. Гончар, В. Костін.

Тв.: «Ренесанс», «Осінь», «Пан» (усі – 1913), «Цар Едіп», «Ясен», «Дівчина» (усі – 1914), «Чіпка (Голова селянина)» (1925), «Рибалка і рибачка», «Селянин» (обидва – 1929), «Білорус-партизан» (1946); серія статуеток «Місто» (1915–16); надгробок полеглим за свободу борцям (1927, Київ).

Літ.: Михайлів Ю. Нове різьбярство на Україні // ЖР. 1929. № 12.

Т. І. Березюк

Стаття оновлена: 2013