Климович Петро Титович

КЛИМО́ВИЧ Петро Титович (1855, с. Орлик, нині Кобеляц. р-ну Полтав. обл. — 1920, Одеса) — громадсько-політичний діяч. Член товариства «Просвіта» (1906). Закін. Новорос. університет в Одесі (1878). Працював у банків. установах, ви­ступав присяж. повіреним в Одесі. Водночас як чл. місц. «Громади» брав активну участь в укр. нац. русі, за що неодноразово заарештовувався. 7(19) листопада 1879 написав виправдувал. лист від імені чл. «Громади» до одес. градоначальника. 1880 ви­їхав за кордон, мешкав у Австро-Угорщині й Швейцарії, 1881 у Женеві зу­стрічався з М. Драгомановим. На­прикінці 1880-х рр. повернувся в Одесу. Входив до складу керівництва Одес. товариства взаєм. кредиту, був за­ступник голови Одес. від­діл. Рос.-англ. торг. палати, головою екон. від­ділу Одес. від­діл. Рос. тех. товариства, гол. пред­ставником С.-Петербур. товариства страхува­н­ня в Одесі. Обраний гласним Одес. міської думи й чл. Одес. міської управи (опікувався брукува­н­ням вулиць, облаштува­н­ням ка­налізації, роз­будовою трамвай. ліній тощо). Член низки благодій. т-в, зокрема красних мистецтв, страхува­н­ня робітників від нещас. випадків, турботи про хворих дітей. У квітні 1918 — Міністр фінансів УНР в уряді В. Голубовича. Під його керівництвом роз­роблено закон щодо пошт. і телегр. тарифів, виділено кошти для кредитува­н­ня закупівлі у селян продовольства. Роз­стріляний більшовиками.

Літ.: Рябінін-Скляревський О. З революційного українського руху 1870-х років: Одеська громада 1870-х років // Україна. 1926. № 5; Єгунова-Щербина С. Одеська громада кінця 1870-х років. Спомини // За сто літ. 1928. Кн. 2; Зленко Г. Лицарі досвітніх вогнів: Тридцять три порт­рети діячів одес. «Просвіти» 1905–09 рр. О., 2005.

Г. Д. Зленко

Завантажити статтю