Климович Петро Титович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Климович Петро Титович

КЛИМО́ВИЧ Петро Титович (1855, с. Орлик, нині Кобеляц. р-ну Полтав. обл. – 1920, Одеса) – громадсько-політичний діяч. Чл. т-ва «Просвіта» (1906). Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1878). Працював у банків. установах, виступав присяж. повіреним в Одесі. Водночас як чл. місц. «Громади» брав активну участь в укр. нац. русі, за що неодноразово заарештовувався. 7(19) листопада 1879 написав виправдувал. лист від імені чл. «Громади» до одес. градоначальника. 1880 виїхав за кордон, мешкав у Австро-Угорщині й Швейцарії, 1881 у Женеві зустрічався з М. Драгомановим. Наприкінці 1880-х рр. повернувся в Одесу. Входив до складу кер-ва Одес. т-ва взаєм. кредиту, був заст. голови Одес. відділ. Рос.-англ. торг. палати, головою екон. відділу Одес. відділ. Рос. тех. т-ва, гол. представником С.-Петербур. т-ва страхування в Одесі. Обраний гласним Одес. міської думи й чл. Одес. міської управи (опікувався брукуванням вулиць, облаштуванням каналізації, розбудовою трамвай. ліній тощо). Чл. низки благодій. т-в, зокрема красних мист-в, страхування робітників від нещас. випадків, турботи про хворих дітей. У квітні 1918 – Міністр фінансів УНР в уряді В. Голубовича. Під його кер-вом розроблено закон щодо пошт. і телегр. тарифів, виділено кошти для кредитування закупівлі у селян продовольства. Розстріляний більшовиками.

Літ.: Рябінін-Скляревський О. З революційного українського руху 1870-х років: Одеська громада 1870-х років // Україна. 1926. № 5; Єгунова-Щербина С. Одеська громада кінця 1870-х років. Спомини // За сто літ. 1928. Кн. 2; Зленко Г. Лицарі досвітніх вогнів: Тридцять три портрети діячів одес. «Просвіти» 1905–09 рр. О., 2005.

Г. Д. Зленко

Стаття оновлена: 2013