Климчук Володимир Никифорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Климчук Володимир Никифорович

КЛИМЧУ́К Володимир Никифорович (23. 12. 1939, с. Роздольне Примор. краю, РФ) – літературознавець, громадсько-політичний діяч. Канд. філол. н. (1980). Закін. Київ. ун-т (1965). Працював у Політвидаві України, вид-ві «Мистецтво»; 1970–2000 – н. с. Ін-ту літ-ри НАНУ (усі – Київ). Засн. та голова Ліберал.-демократ. партії України (1990–97). Чл. громад.-політ. орг-ції «Нова Україна» (1992–97). Автор кн. «Проблематика і поетика творчості Е. Станева» (1983), «Творчество Павела Вежинова. Концепция человека, художественное своеобразие» (1991; обидві – Київ), зб. статей «З погляду ліберала» (Х., 2006), низки статей про розвиток болгар. літ-ри різних істор. етапів. Співавтор розділів до першого тому «Української літератури в загальнослов’янському і європейському літературному контексті» (К., 1987, у 5 т.). Увів дефініції «неоапокриф» та «неоязичництво», поширюючи їх на твори Т. Шевченка, І. Франка, О. Кобилянської, Лесі Українки, М. Коцюбинського. Проблемі культур. взаємин присвяч. публікації «Шевченко і болгарська література» («Шевченко і світ», К., 1989), «Споконвіку було слово… Нова метафізика у слов’ян» («Сучасність», 1999, № 12). Досліджував літ-ру 20 ст., де звучав протест проти тоталітаризму. Одна із провід. тем К. – тоталітарні та посттоталітарні політ. технології. Його політ. аналітика тяжіє до форм філос. есеїстики. Написав теор. розвідку «Естетика тоталітаризму» («Сучасність», 2001, № 4), її продовження – «Помста духу» («Філософська думка», 2012, № 5). Ідеї та проблеми конституціоналізму виклав у розвідці «Ексцеси українського конституціоналізму» («Сучасність», 2008, № 12).

Літ.: Булаховська Ю. Славістика і болгаристика // Ін-т літ-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. 1926–2001. Сторінки історії. К., 2003.

М. В. Попович

Стаття оновлена: 2013