Клівленд - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клівленд

КЛІ́ВЛЕНД (Cleveland) – місто у штаті Оґайо, США. Знаходиться на пд. узбережжі оз. Ері. Насел. 431,9 тис. осіб (2008; міська агломерація – 2,2 млн осіб). Бл. 50 % становлять афроамериканці і бл. 5 % – іспаномовні. Важливий комунікац. і пром. осередок США. Діють підпр-ва важкої, автомоб., електротех., текстил. пром-стей. Серед музеїв – Клівленд. істор. т-ва, мист-в; театрів – «Караму» (1915; найдавніший афроамер. театр США), «Плейгаус-сквер». Аеропорти: «Гопкінс» (міжнар.), «Берк». Засн. 1796 експедицією на чолі з генералом М. Клівлендом. Знач. екон. розвиток розпочався 1832, коли К. став кінц. пунктом судноплав. каналу між оз. Ері та р. Оґайо. Від 1836 – місто. У 2-й пол. 19 ст. – важливий залізнич. вузол.

Перший українець С. Бондар прибув до К. 1884. Згодом у місті почали оселятися ін. українці із Закарпаття та Галичини. Спочатку переважали закарпатці, які створили греко-катол. парафію св. Івана Хрестителя. Згодом з’явилися парафії РПЦ. 1902 засн. Братство св. Петра і Павла, яке дало початок греко-катол. парафії з однойм. назвою (1910 збудовано церкву). 1924 постала укр. православна парафія св. Володимира (1967 збудовано нову церкву в Пармі). У міжвоєн. період у місті існували Укр. нар. дім (засн. 1919), Укр. банк, 4 укр. школи (зокрема 3 вечірні). Діяли хор, низка т-в (10 відділів Укр. нар. союзу, відділ «Провидіння», 2 відділи Союзу українок Америки, Укр. злучена орг-ція (засн. 1928), крайова Укр. профес. асоц. (засн. 1933, голова О. Малицький). Існував Укр. нац. скансен із пам’ятниками св. Володимиру, Т. Шевченку, І. Франку та Лесі Українці. 1915 у К. засн. Укр. федерацію комуніст. партії (видавала до 1918 г. «Робітник»). Діяли Орг-ція держ. відродження України, «Січ». Відкрито школу танців В. Авраменка. Також К. був центром лемків. руху в США. Активна повоєнна імміграція переміщених осіб зумовила виникнення нових греко-катол. та православ. парафій, а також орг-цій, низка яких функціонують і нині: Ліга укр. молоді Пн. Америки (відновила діяльність 1946), Братство УСС (1953–93), Братство колиш. вояків УНА (від 1951), Т-во вояків УПА ім. Р. Чупринки (від 1952; має власну ділянку на цвинтарі св. Петра і Павла з пам’ятниками воїнам УПА), академ. громада «Зарево» ім. П. Орлика (1950–63), Т-во укр. студіюючої молоді ім. Міхновського (від 1962), Об’єдн. демократ. укр. молоді (від 1951), «Пласт» (від 1949), Спілка укр. молоді (від 1952), Учител. громада (1965–80), т-во «Самопоміч» (від 1956), Укр. кредитна спілка «Основа» (від 1964) та ін. З’явилися нові відділи Союзу укр. жінок (6), Укр. нар. союзу (10), а також відділ Орг-ції оборони чотирьох свобід України (1947) та ін. Відкрито школи українознавства т-ва «Рідна школа», ім. Т. Шевченка при парафії св. Володимира (1955). Засн. хор «Дніпро» (1955, диригент Є.-О. Садовський), школу бандури ім. Г. Китастого (1983), спорт. т-во «Львів», Карпат. лещетар. клуб (1963). Також діяли відділи Укр. лікар. т-ва Пн. Америки (від 1953), Т-ва укр. інж. Америки (від 1954), НТШ (від 1956), Учит. громада (1965–80-і рр.). 1952 з ініціативи Л. Бачинського відкрито Укр. музей-архів (його кер. до 1977). У К.–Пармі 2003 відкрито почесне консульство України під кер-вом А. Футея. Серед відомих українців, які жили чи працювали у К., – Я. Волянський, М. Малецький, М. Задорецький, о. Д. Ґресько, о. І. Тилявський, о. І. Наконечний, Т. Шмаґала, В. Радзикевич, М. Курах, Г. Китастий, З. Винницький, В. Ліщинецький, В. Волянський, І. Фур, Б. Футей, М. Пап, М. Попович, С. Кікта, Я. Барнич, О. Фединський, М. Дейчаківський, Д. Гординська-Каранович, С. Воляник та ін. За переписом насел., 2000 у К. мешкало 23,7 тис. українців (за ін. даними – понад 40 тис., оскільки під час перепису частина визначилася як росіяни, словаки, карпаторусини, угорці).

Б. П. Яценко

Стаття оновлена: 2013