Клімат - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клімат

КЛІ́МАТ – багаторічний режим погоди, зумовлений сонячною радіацією, її перетворенням у діяльному шарі земної поверхні та пов’язаною з нею циркуляцією атмосфери й океанів і характерний для певної місцевості. Дія цих кліматоутворювал. факторів залежить від геогр. характеристик даної місцевості – геогр. широти, висоти над р. м., орографії, розподілу моря і суходолу, наявності льодового і сніг. покривів та ін. Перебуваючи у тісному взаємозв’язку з усіма компонентами природи, К. значно впливає на них, зокрема на умови життя і самопочуття людини. Уявлення про К. базується на серед. значеннях окремих метеорол. характеристик (атмосфер. тиску, т-ри і вологості повітря, режиму вітру, хмарності, опадів, атмосфер. явищ тощо), властивих певній тер. протягом багаторіч. періоду, а також на даних матем. аналізу повторюваності цих характеристик. Як допоміжні застосовують різні комплексні показники, напр., індекси зволоження, посушливості, континентальності. На відміну від погоди, К. властива певна сталість, проте у геол. та істор. минулому К. неодноразово змінювався. Значну роль у його формуванні відіграє діяльність людини. Питання К. вивчає кліматологія, одним із гол. завдань якої є класифікація К. Відомі класифікації О. Воєйкова (за гідрол. ознаками), Б. Алісова (за умовами надходження соняч. радіації та за особливостями циркуляції атмосфери), Л. Берга (за характером геогр. ландшафтів), А. Пенка (за співвідношенням між опадами та випаровуванням). Для тер. України розроблено агроклімат. класифікацію В. Попова. За поєднанням певних метеорол. характеристик виділяють, зокрема, комплексну класифікацію Є. Федорова та Л. Чубукова, які використовують у курортології та с.-г. вироб-ві. Відповідно до умов зволоження розрізняють К. арид. і гумід., залежно від дії певного типу повітр. мас – мор. і континентал. Для характеристики К. використовують поняття «макроклімат», «мезоклімат» та «мікроклімат» (напр., К. міста).

К. України помірно континентал., з певними особливостями у Крим. горах та Укр. Карпатах, а також на Пд. березі Криму, якому властиві риси субтроп. клімату. Континентальність К. зростає із Зх. на Сх. Середні т-ри найхолоднішого місяця (січня) коливаються від –7 °С на Пн. Сх. до +2–+4 °С на Пд. березі Криму, найтеплішого (липня) – від +18 °С на Зх. до +22–+23 °С і вище – на Пд. Україні властивий континентал. тип річного ходу атмосфер. опадів з максимумом влітку і мінімумом взимку, спостерігається поступове зменшення їх кількості із Зх. та Пн. Зх. на Пд. Сх. та Пд. (від 550–650 мм до 300–350 мм). Макс. кількість опадів – в Укр. Карпатах (до 1500–2000 мм). К. тер. України вивчають в Укр. н.-д. гідрометеорол. ін-ті, Одес. екол. ун-ті, на спеціаліз. каф. ун-тів. Наук. дослідж. базуються на даних, одержаних за допомогою наземної гідрометеорол. мережі та аерокосміч. спостережень. Серед практич. розробок укр. вчених – утворення штуч. опадів на обмеженій тер., методи боротьби з градом, різноманітні кліматол. меліорації.

В. М. Бабиченко, Л. М. Гущина, Н. В. Ніколаєва

Стаття оновлена: 2013