Клір - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клір

КЛІР (від грец. ϰλῆρος – жереб) – назва усіх священно- та церковнослужителів у християнській Церкві, яких офіційно призначено для культового служіння. Ін. назва – причет. Окрім ієрархії ступенів священства для кліриків, чимало Церков, напр., РКЦ, мають паралельну ієрархію адм. влади. У тих Церквах, де висвячення на священика є таїнством, до трьох осн. ступенів священства (єпископ – пресвітер – диякон) додають низку нижчих ступенів. У деяких Церквах, переважно в катол., кліриків поділяють на регулярних і світських, залежно від того, чи є вони чл. чернечих чинів або ін. церк. установ, де складають чернечі обітниці. У катол. і православ. Церквах кандидатів у клірики висвячує в сан єпископ шляхом рукопокладання. Духовенство, яке є носієм таїнства священства, отриманого під час висвячення, відрізняється від мирян зовн. ознаками (особл. одяг) і способом життя (безшлюбність священиків та єпископів у римо-католиків і єпископів у православних). У протестант. Церквах відмінності між кліриками та мирянами значно менші, в деяких із них термін «священик» узагалі не вживають.

Н. С. Рубльова

Стаття оновлена: 2013