КЛІТИ́Н­НОЇ БІО­ЛО́ГІЇ ТА ГЕНЕТИ́ЧНОЇ ІНЖЕНЕ́РІЇ Ін­ститут НАНУ — науково-дослідна установа, що ви­вчає про­блеми клітин­ної біо­логії й генетичної інженерії. Засновано 1990 у Києві на базі 3-х від­ділів (клітин­ної біо­логії та інженерії, біо­фізики і радіобіо­логії, ембріології) Ін­ституту ботаніки АН УРСР. У структурі — 3 наукових від­діли: генетичної інженерії (обʼ­єд­нує лабораторії адаптаційної біо­технології, біо­синтезу природних сполук, банк зародкової плазми, Мукачівську екс­периментальну базу), біо­фізики і радіобіо­логії (лабораторії радіо­екологічної надійності біо­систем, біо­фізики сигнальних систем, радіаційної епігеноміки, імунітету рослин), молекулярної генетики. В Ін­ституті працюють 69 наукових спів­робітників, з них — 13 докторів і 31 кандидат наук, 2 академік та 2 член-кореспондент НАНУ, 1 член-кореспондент НААНУ. Серед ві­домих науковців — Я. Блюм, Ю. Глеба, Д. Гродзинський, О. Дмитрієв, М. Кучук (2009–26 – директор), В. Сидоров. Наукові дослідже­н­ня: зʼясува­н­ня молекулярно-біо­логічних та молекулярно-генетичних механізмів жит­тєдіяльності рослин­них клітин, створе­н­ня нових біо­технологій на основі клітин­ної та генетичної інженерії; об­ґрунтува­н­ня наукових засад збереже­н­ня різномані­т­тя рослин, зокрема шляхом викори­ста­н­ня банку зародкової плазми; створе­н­ня системи засобів і методів за­стосува­н­ня рослин­них угруповань з метою дез­активації за­бруднених радіонуклідами територій; ви­вче­н­ня впливу хронічного опроміне­н­ня на формува­н­ня не­стабільності геному рослин, питань біо­безпеки викори­ста­н­ня генетично модифікованих рослин, мікроеволюційних процесів на територіях із під­вищеним рівнем опроміне­н­ня. Вчені Ін­ституту від­крили двобатьківське успадкува­н­ня цитоплазматичних генів при соматичній гібридизації; роз­робили технології культивува­н­ня та генетичної рекон­струкції рослин­них клітин, парціального пере­носу геному та генетичної транс­формації картоплі, помідорів, гороху, цукрових буряків, біо­технологію від­даленої гібридизації; дослідили механізми впливу хронічного опроміне­н­ня на рослини у зоні від­чуже­н­ня, зʼясували роль епігеномних процесів у формуван­ні від­повіді рослин на опроміне­н­ня, окреслили очікувані ризики індукованих радіо­активним за­брудне­н­ням довкі­л­ля мікроеволюційних явищ у популяціях організмів із коротким терміном генерації; ви­значили можливості практичного за­стосува­н­ня хітинових речовин вищих базидіальних грибів. У Київському університеті Ін­ститутом засновано кафедри клітин­ної біо­логії та генетичної інженерії, радіобіо­логії. Видає журнал «Цитология и генетика» (від 1967). Директор — Б. Моргун (від 2026).