Клітинної біології та генетичної інженерії Інститут НАНУ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клітинної біології та генетичної інженерії Інститут НАНУ

КЛІТИ́ННОЇ БІОЛО́ГІЇ ТА ГЕНЕТИ́ЧНОЇ ІНЖЕНЕ́РІЇ Інститут НАНУ – науково-дослідна установа, що вивчає проблеми клітинної біології й генетичної інженерії. Засн. 1990 у Києві на базі 3-х відділів (клітин. біології та інженерії, біофізики і радіобіології, ембріології) Ін-ту ботаніки АН УРСР. У структурі – 3 наук. відділи: генет. інженерії (об’єднує лаб. адаптац. біотехнології, біосинтезу природ. сполук, банк зародк. плазми, Мукачів. експерим. базу), біофізики і радіобіології (лаб. радіоекол. надійності біосистем, біофізики сигнал. систем, радіац. епігеноміки, імунітету рослин), молекуляр. генетики. В Ін-ті працюють 69 н. с., з них – 13 д-рів і 31 канд. н., 2 акад. та 2 чл.-кор. НАНУ, 1 чл.-кор. НААНУ. Серед відомих науковців – Я. Блюм, Ю. Глеба, Д. Гродзинський, О. Дмитрієв, В. Сидоров. Наук. дослідж.: з’ясування молекулярно-біол. та молекулярно-генет. механізмів життєдіяльності рослин. клітин, створення нових біотехнологій на основі клітин. та генет. інженерії; обґрунтування наук. засад збереження різноманіття рослин, зокрема шляхом використання банку зародк. плазми; створення системи засобів і методів застосування рослин. угруповань з метою дезактивації забруднених радіонуклідами територій; вивчення впливу хроніч. опромінення на формування нестабільності геному рослин, питань біобезпеки використання генетично модифіков. рослин, мікроеволюц. процесів на територіях із підвищеним рівнем опромінення. Вчені Ін-ту відкрили двобатьків. успадкування цитоплазматич. генів при соматич. гібридизації; розробили технології культивування та генет. реконструкції рослин. клітин, парціал. переносу геному та генет. трансформації картоплі, помідорів, гороху, цукр. буряків, біотехнологію віддаленої гібридизації; дослідили механізми впливу хроніч. опромінення на рослини у зоні відчуження, з’ясували роль епігеном. процесів у формуванні відповіді рослин на опромінення, окреслили очікувані ризики індукованих радіоактив. забрудненням довкілля мікроеволюц. явищ у популяціях організмів із коротким терміном генерації; визначили можливості практ. застосування хітин. речовин вищих базидіал. грибів. У Київ. ун-ті Ін-том засн. кафедри клітин. біології та генет. інженерії, радіобіології. Видає ж. «Цитология и генетика» (від 1967). Дир. – М. Кучук (від 2009).

Д. М. Гродзинський

Стаття оновлена: 2013