Клоков В’ячеслав Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клоков В’ячеслав Михайлович

КЛО́КОВ В’ячеслав Михайлович (19. 02. 1928, Харків – 16. 04. 2007, Київ) – скульптор. Чоловік Л. Гордієнко, син Михайла та батько Оксани Клокових. Засл. діяч мист-в УРСР (1968). 1-а премія Всеукр. трієнале скульптури (Київ, 1999). Чл. НСХУ (1954). Закін. Київ. худож. ін-т (1953; викл. М. Гельман, О. Ковальов, Л. Муравін). Викладав 1953–54 у Респ. худож. серед. школі ім. Т. Шевченка (Київ). На твор. роботі. Учасник мист. виставок від 1953. Персон. – у Києві (1998, посмертна – 2008). Осн. галузі – станк. та монум.-декор. скульптура; матеріали – оргскло, дерево, бронза, гіпс, мармур. Для творчості К. характерні тяжіння до класич. стилю, узагальнення образів. Гол. теми: материнство, спорт, взаємодія людини і природи. Окремі роботи зберігаються в НХМ, Кіровогр. істор. музеї, ДТГ у Москві.

Тв.: скульптури – «Перед стартом», «Дівчинка» (обидва – 1953), «Овочівництво» (1955), «Ланкова» (1957), «Полудень» (1960), «Біля струмка» (1962), «Усть-Ілім» (1967), «Мир» (1970), «Хлопчик і олень» (1973), «О. Пушкін» (1975), «Хлопчик на козлі», «Ранок» (обидва – 1976), «О. Захарчук» (1982), «Орфей» (1986), «Скульптор М. Рапай» (1987), «С. Боттічеллі» (1992), «Художник С. Адамович», «Мавка» (обидва – 1994), «Викрадення Європи» (1999); пам’ятники – М. Островському (1961, Київ), Ярославні (1979, м. Путивль Сум. обл.); декор. фігура для фонтана «Та, що п’є» (1966, співавт.; Черкаси); барельєф «Китобої» (1967); рельєфи – «Скіфи» (1972), «Людина і природа» (1975; обидва – у співавт. із дружиною для готелю «Інтурист» у Харкові); мемор. дошки – П. Альошину (1981), В. Глушкову (1984), К. Лаврову (1986), В. Тольбі (1992).

Літ.: Вячеслав Клоков: Альбом. К., 2008.

Ю. О. Захарчук

Стаття оновлена: 2013