КЛОЧКО́В Михайло Васильович (Клочков Михаил Васильевич; 28. 10(09. 11). 1877, м. Самара, Росія — 28. 03. 1952, м. Ростов-на-Дону, РФ) — російський історик. Доктор історії (1916), професор (1913). Закін. Юрʼєв. університет (нині м. Тарту, Естонія, 1903), де був залишений для під­готовки до професор. зва­н­ня. 1904–06 прослухав курс лекцій у С.-Петербур. археол. ін­ституті. Працював у С.-Петербур. університеті, водночас викладав на Вищих жін. курсах, у Олександрів. ліцеї та Психоневрол. ін­ституті; 1913–19 — екс­траординар. професор кафедри рос. історії Харків. університету; від 1920 — у Кубан. університеті: декан, завідувач кафедри історії (1920–21) і Кубан. політех. ін­ституті; після закри­т­тя Кубан. університету пере­йшов у ІНО; від 1924 був головою Кубан. бюро крає­знавства, Літ.-істор. і етнол. товариства при Кубан. пед. ін­ституті, дир. Кубан. НДІ економіки і культури (усі — м. Краснодар, РФ). У ст. «Марксизм в рус­ской исторической науке» (1927) висловив не­згоду із деякими тезами В. Леніна. Від поч. 1930-х рр. мешкав у Москві, працював у Нар. комісаріаті комунал. господарства, читав лекції у Моск. ін­ституті комунал. господарства. У січні 1934 заарешт., у справі Азово-Чорномор. філії Рос. нац. партії засудж. до 3-х р. засла­н­ня. Покара­н­ня від­бував у м. Актюбинськ (Казах­стан). 1937 звільнений. 1938–44 — завідувач кафедри історії СРСР Архангел. пед. ін­ституту (РФ); 1944–52 — завідувач кафедри історії Ростов. університету. Досліджував про­блеми рос. історії 17–19 ст., роз­виток селян. господарства. Реабіліт. 1990.