Клочурак Степан Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клочурак Степан Степанович

КЛОЧУРА́К Степан Степанович (27. 02. 1895, с. Чорна Тиса, нині Рахів. р-ну Закарп. обл. – 08. 02. 1980, Прага) – громадсько-політичний діяч, журналіст. Закін. Сіґет. г-зію (1914, нині м. Сіґету-Мармацієй, Румунія), студіював у Сіґет. юрид. академії, Братислав. ун-ті ім. Я.-А. Коменського та Ужгород. угор. г-зії. Учасник 1-ї світ. війни. Організував Гуцул. респ. в Ясіні (1918–19) й очолив протиугор. повстання. Співпрацював із ЗУНР, обстоюючи ідею об’єднання Закарп. України з Україною. Після входження Закарпаття до складу Чехо-Словаччини брав участь у громад.-політ. житті краю, зокрема був одним із співзасн. т-в «Просвіта» та «Надія» в Ужгороді, підтримував «Пласт» і спорт. орг-ції «Русь» та «Січ», а також ідею багатопарт. держ. системи. Один із засн. і чл. с.-д. партії Підкарп. України (до 1926) та кер. (1934–38) укр. фракції Аграр. партії, редагував їхні часописи: «Народ» (1920–21) і «Вперед» (1921–26), «Земля і Воля», «Свобода», календар «Земля і Воля» (усі – 1934–38). Наприкінці 1938 був радником та секр. уряду А. Волошина, а після проголошення незалежності Карпатської України – депутатом сейму та міністром госп-ва і оборони Карпат. України. Чл. Укр. нац. об’єднання (від 1939). Від березня 1939 – у Празі. 1945–56 перебував у рад. концтаборах. 1957 повернувся до Праги. Автор низки статей в укр. часописах, а також кн. спогадів «До волі (Спомини)» (Нью-Йорк, 1978; Уж., 2009).

Літ.: Мушинка М. Лицар волі: Життя і політично-громадська діяльність Степана Клочурака. Уж., 1995; Королько А., Павлючок Я. Степан Клочурак – громадсько-політичний діяч і патріот рідної землі // Краєзнавець Прикарпаття. 2010. № 15.

М. І. Мушинка

Стаття оновлена: 2013