Ключина Павло - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ключина Павло

КЛЮЧИ́НА Павло (справж. – Ключник Павло Юхимович; ін. псевд.: Поль-К., П. Чарський; 26. 08(08. 09). 1914, с. Великий Самбір, нині Конотоп. р-ну Сум. обл. – 02. 06. 1972, м. Ромни Сум. обл.) – поет-байкар. Чл. СПУ (1955). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Глухів. пед. ін-т (Сум. обл., 1951). Учителював; від 1965 – кор. обл. г. «Ленінська правда» (Суми); від 1969 – зав. літ. відділу Ромен. краєзнав. музею. Друкувався від 1944. Творам К. притаманні соц.-філос. узагальнення, динамізм думки, психол. точність алегор. образів. Його поет. переспіви байок вірм. авторів 12–20 ст. склали зб. «Сила землі» (1971); лірика – зб. «Краплини барв земних» (1974; обидві – Харків). Автор серії істор.-літ. нарисів про перебування на Роменщині Т. Шевченка, М. Щепкіна, М. Кропивницького, М. Заньковецької (опубл. в обл. та рай. газетах). Окремі твори К. перекладено рос., білорус., вірм., болгар., польс., чес. мовами. Одну з вулиць Ромен названо його ім’ям, на будинку, де він жив, встановлено мемор. дошку.

Тв.: Кропива. К., 1957; Лев, Осел та Заєць. К., 1959; Нові байки. К., 1960; Пшениця і Кукіль. Х., 1961; Солов’ї та жаби. К., 1964; Муха на пасіці. К., 1965; Ведмідь гне дуги. Х., 1967; Завзяті рогачі: Сатира та гумор. К., 1968; Байки. К., 1977; Байки та гуморески. К., 1978.

Літ.: Вишня Остап. Про байкаря Павла Ключину // Дніпро. 1955. № 10; Косяченко В. Світ чарівної вигадки (Про байки П. Ключини) // Вітчизна. 1964. № 8; Його ж. Любов’ю окрилений сміх. К., 1985.

Л. В. Ромен

Стаття оновлена: 2013