Клявек Алекси - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клявек Алекси

КЛЯ́ВЕК Алекси (Klawek Aleksy; 11. 05. 1890, м. Роґозно, нині Великопольс. воєводства, Польща – 22. 11. 1969, м. Катовіце, Польща, похов. у рідному місті) – польський теолог, сходознавець. Від 1909 навч. у духов. семінаріях у Познані й Ґнєзно (1913 рукопокладений на священика), 1914–17 – в ун-тах Мюнстера, Мюнхена (обидва – Німеччина), Вроцлава, 1922 – Парижа (вивчав ассиріологію). 1917 здобув докторат з теології у Мюнстер. ун-ті. 1923 захистив габілітац. працю «Noc Betlejemska. Historia czy legenda» у Львів. ун-ті, де й працював: 1926–27 – декан теол. ф-ту, 1929–39 – звич. проф., зав. каф. Старого Заповіту, водночас 1933–34 – проректор; за сумісн. від 1932 – чл. Орієнталіст. комісії Польс. академії знань (Краків). У 1930-х рр. разом із А. Фіцем створив перший Музей біблій. пам’яток при Львів. ун-ті. Засн. і ред. багатьох теол. часописів, куратор Академ. катол. союзу (1933–36). Під час 2-ї світ. війни ув’язнений німцями у Познані. 1945–54 – зав. каф. екзегези Старого Заповіту, водночас 1947–51 – декан теол. ф-ту Яґеллон. ун-ту в Кракові. Серед учнів – К. Войтила, майбут. Папа Іван-Павло ІІ (1953 брав участь у його габілітації). 1954–69 викладав Старий Заповіт у духов. семінаріях Кракова, Шльонська, Ченстохови і семіт. мови в Яґеллон. ун-ті. Досліджував проблеми біблеїстики, семітології, історії Близького Сходу, Ізраїлю, мови Стародав. Сходу.

Пр.: Princeps exegetarum. Ku czci Św. Hieronima. Poznań, 1920; De pronunciatione vocis Jerusalem. Lwów, 1932; Psałterz. Nowy przekład tekstu Wulgaty. Lwów, 1938; Zarys dziejów teologii katolickiej w Polsce. Kraków, 1948; Pojęcie prawdy w literaturze biblijnej. Poznań, 1949.

Літ.: A. Zaborski. Prof. Dr. Aleksy Klawek (1890–1969) // Przegląd Orientalistyczny. Warszawa, 1971. № 2(78); R. Zimny. Całe życie z Biblią. Aleksy Klawek (1890–1969). Poznań, 2004.

Л. О. Зашкільняк

Стаття оновлена: 2013