Клягін Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клягін Микола Іванович

КЛЯ́ГІН Микола Іванович (14. 10. 1955, с-ще Студенецьке Орлов. обл., РФ) – живописець. Чл. НСХУ (1993). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1980; викл. Є. Жердзицький, О. Капшук, В. Сизиков). Працює у Харкові: викл. худож. уч-ща (1981–85); на твор. роботі; від 2001 – ст. викл. каф. живопису академії дизайну та мист-в. Учасник міських, обл., всеукр., міжнар. худож. виставок від 1973. Персон. – у Чугуєві (Харків. обл., 2000, 2005), Харкові (2000–01, 2004–05). Для творчості К. характерні стриманий колорит, пластичність і гармонійність колористич. співвідношень, тяжіння до класич. принципів композиції, використання традицій реаліст. живопису. Створює пейзажі, натюрморти, жанр. картини, портрети. Окремі полотна зберігаються у Чугуїв. худож.-мемор. музеї.

Тв.: живопис – «Ветеран М. Акомелков» (1989), «Автопортрет у Луврі», «Вхід до храму» (обидва – 1990), «Мишко», «У селі» (обидва – 1992), «Ранок. Курчатка», «Спека. Куточок улюбленого міста» (обидва – 2000), «Сон» (2001), «Автопортрет», «Ось хтось із гірочки спустився» (обидва – 2005), «Надія» (2011); серії – «Спогади про Париж» (1990), «Рєпінськими місцями» (2000).

Літ.: Николай Клягин. Живопись: Каталог. Х., 2005.

О. Й. Денисенко

Стаття оновлена: 2013