Клячківський Дмитро-Роман Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клячківський Дмитро-Роман Семенович

КЛЯЧКІ́ВСЬКИЙ Дмитро-Роман Семенович (псевд.: Клим Савур, Панас Мосур, Охрім, Балаш, Омелян Кримський, Блондин; 04. 11. 1911, м. Збараж, нині Терноп. обл. – 12. 02. 1945, побл. с. Суськ Костопіл. р-ну Рівнен. обл.) – військово-політичний діяч ОУН. Закін. г-зію у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), юрид. ф-т Львів. ун-ту. 1932–34 служив у польс. армії. До 1939 працював у кооперативах «Нар. торгівлі» у Збаражі та Станіславі, був чл. правління Збараз. орг-ції спорт. т-ва «Сокіл» (1939–38). У 1937 заарешт. польс. владою, однак через відсутність доказів антиуряд. діяльності незабаром звільнений. 1940 очолив юнац. референтуру Станіслав. обл. проводу ОУН. 10 вересня того ж року заарешт. органами НКВС, у січні 1941 на т. зв. процесі 59-ти у Львові засудж. до розстрілу, заміненого на 10 р. позбавлення волі. У липні 1941 втік з в’язниці у м. Бердичів (Житомир. обл.). Від січня 1942 – кер. Крайового проводу ОУН(б) на Пн.-зх. укр. землях (Волинь і Полісся). Один із організаторів, у травні–листопаді 1943 – головнокомандувач УПА. На 3-му Надзвич. великому зборі ОУН(б) виступив за розгортання широкої зброй. боротьби з нацистами і представниками рад. влади. Зробив знач. внесок у розбудову структури й тактики повстанців, зміцнення боєздатності, дисциплінованості в УПА. Ініціював проведення адм., земел., воєн., шкіл. реформ на підконтрол. УПА території. Разом з тим, причетний до необґрунтов. репресій щодо вояків УПА та цивіл. (укр. і польс.) населення. Від січня 1944 – командувач УПА–Північ. Загинув у бою із підрозділами НКВС (ймовірно, похований у Рівному). 1952 постановою УГВР відзначений Золотим Хрестом заслуги ОУН, отримав звання полковника УПА. 1992 на місці загибелі К. встановлено пам’ят. хрест, 1995 у Збаражі – пам’ятник.

Літ.: Кентій А. В. Українська Повстанська Армія в 1942–1943. К., 1999; Веденєєв Д. Творець повстанської армії // Історія України. 2002. № 13; Марчук І. Командир УПА–Північ Дмитро Клячківський – «Клим Савур». Р., 2009.

ДА: Держ. арх. СБУ. Ф. 13, спр. 372, т. 65; ф. 11, спр. 8467.

Д. В. Веденєєв

Стаття оновлена: 2013