Кміт Юрій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кміт Юрій

КМІТ Юрій (псевд. і крипт.: Задуманий, Ю., К., Ю. К.; 24. 04. 1872, с. Кобло Cтаре, нині Кобло Старосамбір. р-ну Львів. обл. – 25. 06. 1943, с. Татаринів Городоц. р-ну Львів. обл.) – письменник, етнограф, літературознавець. Закін. Львів. духовну семінарію (1899). Був священиком у гір. селах Бойківщини. Автор зб. оповідань «Життя» (Л., 1903), «В затінку й на сонці» (Коломия, 1906), «З гір» (Л., 1907); п’єс «Подружжя» (1903), «Тремтіння душі» (1922; обидві – Львів), в яких показав життя селян. бідноти, дрібної галиц. інтелігенції та лицемірство панства. Співпрацював із ж. «ЛНВ», де опублікував літ.-крит. та істор.-літ. розвідки «В столітні роковини видання “Енеїди” Котляревського» (1898, т. 4, кн. 10), «Карпенко-Карий (Іван Тобілевич)» (1900, т. 11, кн. 7), «Фрідріх Ніцше» (1901, т. 15, кн. 9), етногр. праці «Бойківське весілє в Гвіздци (Турчанського пов.)» (1908, т. 10), «Похоронні звичаї і вірування бойків» (1914, т. 122), у яких використав фольклорні та етногр. джерела (нар. медицина, обрядодійства, замовляння). Досліджував архівні документи Львів. духов. семінарії, сільс. церков і нар. шкіл. Написав низку праць бойків. діалектом, де зобразив життя, побут, звичаї та обряди бойків; просвітн. працю молодих інтелігентів, які пропагували нац. свідомість, підносили культур. рівень укр. насел. Галичини («1848 рік і Львівська руська духовна семинария», 1901, «З сїльских відносин у Галичині в середині ХІХ віка», 1903; обидві – Львів). Співавтор зб. «Матеріали до культурної історії Галицької Руси XVIII–XIX віку» (1902), «Матеріяли до історії галицько-руського шкільництва XVIII і XIX вв.» (1909; обидва – Львів). 1918–19 – шкіл. інспектор Рудків. повіт. комісаріату ЗУНР, капелан УСС. Один з авторів «Літопису Бойківщини» (Самбір, 1933–39), а також «Словника бойківського говору» (1934, ч. 3; 1935, ч. 5–6; 1936, ч. 7–8; 1937, ч. 9; 1938, ч. 10; 1939, ч. 11). Деякі твори К. увійшли до зб. «Образки з життя» (Л., 1989) та «Українська новелістика кінця XIX – поч. XX ст.» (К., 1989). Переклав окремі твори Г. Ібсена (драма «Ворог народа», Л., 1899), К. Міксата та ін. 1991 у с. Кобло відкрито історико-краєзн. музей, в основу якого покладено матеріали про життя і творчість К. 1993 йому встановлено пам’ятник.

Літ.: Паламар І. Отець Юрій Кміт. Л., 1995; Лехман Т. Отець Юрій Кміт – літописець Бойківщини // КіЖ. 1998, 9 груд.

Р. Ф. Кирчів

Стаття оновлена: 2013