Кнорозок Любов Аркадіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кнорозок Любов Аркадіївна

КНОРОЗО́К Любов Аркадіївна (18. 06. 1932, с. Нарва Краснояр. краю, РФ – 06. 07. 2008, Київ) – співачка (мецо-сопрано). Мати В. Кнорозка. Дипломантка Респ. конкурсу (1962). Навч. у Київ. муз. уч-щі (1951–52), закін. Київ. консерваторію (1958; кл. М. Єгоричевої), де відтоді була солісткою опер. студії. 1964–68 – учасниця опер. ансамблю київ. Будинку актора УТТ. 1967–89 – солістка Київ. філармонії. У 1960–80-х рр. – перша виконавиця творів багатьох укр. композиторів. У репертуарі – арії з опер С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, М. Аркаса, а також М. Завалішиної, В. Кирейка, Ю. Мейтуса, П. Полякова, концертні й камерні солоспіви М. Лисенка, Я. Степового, В. Верменича, П. Гайдамаки, П. Глушкова, В. Годзяцького, В. Гомоляки, Л. Дичко, В. Довженка, І. Драго, М. Дремлюги, М. Жербіна, В. Кирейка, П. Козицького, А. Коломійця, О. Левицького, Г. Майбороди, Ф. Надененка, Ю. Рожавської, Т. Сидоренко-Малюкової, А. і В. Філіпенків, Б. Фільц, Ж. Бізе, Ш. Ґуно, С. Франка, Ф. Шопена, С. Монюшка та ін., обробки укр. нар. пісень. У серед. 1970-х рр. разом із концертмейстером Н. Котлярською розшукала в архівах і виконала (деякі у власному укр. перекладі) забуті й напівзабуті твори В. Заремби, Я. Лопатинського, Б. Підгорецького, Д. Січинського. У репертуарі – також сольні партії вокал.-симф. творів М. Лисенка (кантата «Радуйся, ниво неполитая»), П. Чайковського, Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Дж. Верді, Ґ. Малера. Здійснила низку записів у фонд Укр. радіо.

Партії: Килина («Лісова пісня» В. Кирейка; 1-е виконання), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Терпилиха («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Відьма (однойм. опера М. Вериківського), Уля («Молода гвардія» Ю. Мейтуса), Княгиня («Русалка» О. Даргомижського), Хівря («Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського), Ольга, Любов («Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського), Любаша («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Берта («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Азучена, Амнеріс («Трубадур», «Аїда» Дж. Верді).

А. П. Калениченко

Стаття оновлена: 2013