Кнорр Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кнорр Іван

КНОРР Іван (Knorr Iwan; 03. 01. 1853, м. Ґнев, нині Помор. воєводства, Польща – 22. 01. 1916, м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – німецький композитор, музикознавець. Дитинство провів в Україні. Навч. у Ляйпциз. консерваторії (Німеччина; кл. композиції К. Райнеке, Е.-Ф. Ріхтера, фортепіано – І. Мошелеса). Від 1874 – викл. муз. класів при Харків. відділ. РМТ. Від 1883 – проф., від 1908 – ректор Консерваторії у м. Франкфурт-на-Майні. Автор кн. «P. I. Tshaikowski» («П. І. Чайковський», Берлін, 1900), посібників з гармонії та контрапункту. Серед учнів – О. Клемперер, Е. Блох.

Тв.: опери – «Дуня» (поставлена 1904, з життя рос. селян), «Весілля» (поставлена 1907), «Крізь вікно» (поставлена 1908); для симф. оркестру – «Варіації на тему української народної пісні» (1882), «Варіації на тему російської народної пісні» (1891); «Українські пісні про кохання» для вокал. квартету у супроводі фортепіано; п’єси для фортепіано.

Літ.: M. Bauer. I. Knorr. Frankfurt, 1916; Федорчук І. Український фольклор у творах західно-європейських композиторів // Музика. 1981. № 5.

А. П. Калениченко

Стаття оновлена: 2013