Кудрявченко Олександр Георгійович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Кудрявченко Олександр Георгійович


Кудрявченко Олександр Георгійович

КУДРЯ́ВЧЕНКО Олександр Георгійович (05. 09. 1975, Київ) – живописець, монументаліст. Син Г. Кудрявченка. 1-а премія Міжнар. симпозіуму (м. Тіша, Польща, 2001), 2-а пре­мія Осін. салону в Парижі (2002). Чл. НСХУ (2005). Закін. Нац. академію образотвор. мист-ва і арх-ри (Київ, 2000; майстерня М. Стороженка). На твор. роботі. Учасник всеукр. худож. виставок від 1994. Персон. – у Києві (1997, 2009), Альмерії (2010), Бар­селоні (2011; обидва – Іспанія), Чикаґо (США, 2012), Льво­ві (2013). Осн. галузі – монум. і станк. живопис. Для творчості К. характерні майстерність виконання, гармонійне поєднання статики та динаміки. Брав участь у створенні ікон для церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Центрі народознавства «Козак Мамай» (Київ, 2005).

Тв.: розписи храмів – cв. Архангела Михаїла (Житомир, 2000), cв. Михаїла (м. Радовиш, Македонія, 2001–02); про­ект іконостаса та ікони для храму cв. Ар­хангела Михаїла (Житомир, 2000); ікони для П’ятниц. церкви у Нац. музеї нар. арх-ри та побуту України (2012); живо­пис – «Червоне» (2001), «Зупинка в пус­телі» (2002), «Сад божественних пісень» (2007), «Теософічна дискусія» (2012).

Літ.: Іванова Н. Дослідник безкінечності краси // ГУ. 2003, 6 берез.

Статтю оновлено: 2014