КНЯ́ЗЄВ Анатолій Олександрович (12(25). 08. 1913, с. Покровське Олександрів. пов. Катеринослав. губ., нині смт Дні­проп. обл. — 05. 08. 2006, Запоріж­жя) — актор, режисер, артист роз­мовного жанру. Заслужений артист УРСР (1975). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Орден Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (1990). Дипломант Респ. конкурсу читців (1970, Запоріж­жя). Закін. студію при 1-му Держ. драм. театрі УРСР ім. Т. Шевченка (Дні­пропетровськ, 1932; викл. Л. Лю­двигов), курси під­вище­н­ня кваліфікації акторів Держ. ін­ституту театр. мистецтва (1938), ВПШ при ЦК КПРС (1956; обидва — Москва). Працював у Запоріж­жі: 1933–41 (з пере­рвою) — арт., реж. робітн. театру «Дні­пробуд», водночас 1937–41 — ін­спектор театрів обл. від­діл. мистецтв; 1947–51 — директор Будинку нар. творчості; 1951–54 — зав. сектору культури обкому КПУ; від 1954 (з пере­рвою) — у філармонії: худож. кер., арт.; 1961–64 — директор, 1964–79 — арт., 1979–88 — майстер худож. слова; за сумісництвом 1959–65 — за­ступник нач. обл. упр. культури. Засн. і худож. кер. Запоріз. нар. опери при Палаці культури ім. С. Кірова (1960–70). У репертуарі — літ. концерти: за творами запоріз. гумористів — «Запоріжці сміються», Л. Нагнибіди (1965), «О. Є. Єсенін» (1976); літ. композиції: «О. С. Пушкін» (1946), «Ліліан Войнич» (1959–60), «Василь Тьоркін» за О. Твардовським (1965), «Без­вісні не пропали» (1975). Зі­грав ролі Платона Кречета, Російського посла («Платон Кречет», «Бог­дан Хмельницький» О. Корнійчука), Незнамова («Без вини винні» О. Островського), Фердинанда («Під­ступність і коха­н­ня» Ф. Шіл­лера). Був особисто зна­йомий із Остапом Вишнею, ви­ступав 1927–32 із худож. чита­н­ням його оповідань «Вишневі усмішки», «Мисливські усмішки», «Само­стійна дірка» у Дні­пропетровську.