Ошкало Валерій Миколайович
Визначення і загальна характеристика
О́ШКАЛО Валерій Миколайович (24. 11. 1967, м. Ровеньки Луганської обл. — 12. 03. 2022, с. Біляївка Бериславського р-ну Херсонської обл., перепохований у м. Старокостянтинів Хмельницького р-ну Хмельницької обл.) — військовик. Підполковник. Герой України (2023, посмертно). Орден «За мужність» 3-го (2016) та 2-го (2022, посмертно) ступенів. Дитячі та юнацькі роки минули в с. Демки Драбівського, нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. Закінчив Борисоглібське вище воєнне авіаційне училище льотчиків (Воронезька обл., РФ, 1989). Відтоді служив в авіаційному полку в м. Бердянськ Запорізької обл.; 1990–92 — в авіаційному полку в с. Любимець Псковської обл. (РФ); 1992–2005 — в авіаційній бомбардувально-розвідувальній бригаді в Старокостянтинові (нині 7-ма бригада тактичної авіації ім. П. Франка Повітряних сил Збройних сил України). Відтоді — на пенсії. 2014 у зв’язку з російською агресією повернувся на військову службу в старокостянтинівську бригаду. Брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України; від лютого 2022 — у відсічі повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну. Загинув у складі екіпажу СУ-24М разом з Р. Чехуном у повітряному бою над Херсонщиною. Обох льотчиків місцеві жителі поховали в окупованій Біляївці, а після визволення цієї території у жовтні 2022 їх перепоховали в Старокостянтинові.