ПРО́КОПОВ Євген Йосипович (04. 05. 1950, Київ) — скульптор. Син Й. Прокопова. Заслужений художник України (1989). Член НСХУ (1978), Між­народного центру скульптури (2022). Закінчив Київський художній ін­ститут (1975; майстерня В. Бородая), аспірантуру Академії мистецтв СРСР (Москва, 1980). Працює в галузі монументальної та станкової скульптури з різноманітними матеріалами: бронзою, алюмінієм, каменем. Один з перших почав використовувати дзеркальну поліровану сталь, а в рельєфах — випадкові ефекти гальванічних мідних пластин. На початку творчості надавав пере­вагу сюжетним композиціям та порт­ретам, у 1990 х рр. пере­йшов у пластиці до змістовної метафори та лаконічної форми. Основні теми — філософське осмисле­н­ня людського буття, сили духу, материнства, любові, класичні релігійні сюжети. Творам П. притаман­ні максимальне викори­ста­н­ня властивостей матеріалу, акцент на поверх­нях, авангардні при­йоми «ро­зірваної форми» й просторових пауз, що до­зволяють пере­дати глибин­ні смисли через узагальнені символічні форми. Віртуозно вибудовує скульптури з най­дрібніших фрагментів, кожен з яких може бути збільшений до нескінчен­ності та стати само­стійним твором мистецтва. Автор низки памʼятників в Україні та за кордоном. Учасник всеукраїнських та закордон­них мистецьких ви­ставок від 1978. Від­булося понад 20 персональних ви­ставок в Україні, США (Чикаґо, 1996), Німеч­чині (Ляйпциґ, 1990), Данії (Оденсе, 1992). Від 1996 працює як в Чикаґо, так і в Києві. Деякі твори зберігаються в Національному музеї «Київська картин­на галерея», Національному художньому музеї України (Київ), Українському національному музеї й Українському ін­ституті сучасного мистецтва в Чикаґо, Меморіальному центрі Голокосту в м. Фармінґтон-Гіллз, Музеї біблійного мистецтва в м. Дал­лас (обидва — США), Хялеській церкві в Оденсе, Третьяковській галереї у Москві.