Кобелєв Олександр Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кобелєв Олександр Васильович

КО́БЕЛЄВ Олександр Васильович (15(27). 07. 1860, Царське Село, нині м. Пушкін С.-Петербур. міськради – 30. 09. 1942, Київ) – архітектор. Закін. С.-Петербур. ін-т цивіл. інж. (1887). Відтоді працював у Києві в Упр. Пд.-Зх. залізниці: від 1896 – зав. архіт. відділу тех. відділ. шляхової служби. Протягом 1890-х рр. звів низку споруд Залізнич. колонії у Києві, здійснював розширення залізнич. ст. Київ і Козятин, спорудження нової Уман. гілки, 1888–90 керував буд-вом вокзалу в Козятині (проект В. Куликовського). Від 1899 – у Київ. політех. ін-ті: від 1912 – проф. Водночас від 1901 – зав. школи десятників у буд. і шлях. справі, був її почес. опікуном; від 1912 – декан інж.-буд. відділ. Київ. політех. курсів. К. напрочуд вдало інтерпретував у своїх будівлях різноманітні істор. стилі, зокрема використовував форми італ. ренесансу, неокласицизму. 1898 виборов 2-е м. на закритому конкурсі проектів комплексу Київ. політех. ін-ту, а 1900 замінив переможця конкурсу І. Кітнера в керуванні його буд-вом. Серед найвизначніших реаліз. проектів також – Київ. контора Держ. банку (нині Нац. банк України) на вул. Інститутська, № 9а (1902–05, надбудова 1934 спільно з В. Риковим), Селян. поземел. банк (нині відділ. зв’язку № 25 на вул. Володимирська, № 10; 1910–11), Комерц. ін-т (нині гол. корпус Нац. пед. ун-ту на розі вул. Пирогова, № 9 та бульвару Т. Шевченка, № 22–24; 1911–15), приміщення Вищих жін. курсів на вул. Маловолодимирська (нині Мін-во з надзвичай. ситуацій, вул. О. Гончара, № 55а; 1914), Київ. відділ. Рос. тех. т-ва на вул. Маловолодимирська (нині Ін-т геол. наук НАНУ, вул. О. Гончара, № 55б; 1914).

Пр.: Зерноподъемник в г. Виннице // Зодчий. 1891; Станция Казатин Юго-Западной железной дороги // Там само. 1892; Общая гражданская архитектура: Курс лекций. К., 1907.

Літ.: Бабулевич С. П. Видатний зодчий Києва // АРУ. 1940. № 6; Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 – початку 20 століть. К., 1999.

В. І. Тимофієнко, В. В. Ковалинський

Стаття оновлена: 2013