Підвисоцький Володимир Валеріанович

ПІД­ВИСО́ЦЬКИЙ Володимир Валеріанович (24. 05(05. 06). 1857, с. Максимівка Борзнянського пов. Чернігівської губ., нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 22. 01(04. 02). 1913, Санкт-Петербург) — лікар-патолог, бактеріолог, імунолог. Доктор медицини (1886), професор (1888). Закінчив Університет святого Володимира у Києві (1884). Того ж року склав випускні іспити у Військово-медичній академії в Санкт-Петербурзі та брав участь в екс­педиції на Кавказ для ви­вче­н­ня прокази під керівництвом Г. Мінха. Від 1885 пере­бував у закордон­ному від­ряджен­ні з метою під­готовки до професорського зва­н­ня. Від 1887 працював в Університеті святого Володимира, де 1888—1900 очолював кафедру загальної патології. Водночас 1890—96 був завідувачем лікарні Маріїнського товариства Червоного хреста у Києві, 1892 брав участь в організації заходів боротьби з епідемією холери в місті. 1894 — спів­засновник Товариства боротьби із заразними хворобами, 1896 як член Товариства був залучений до створе­н­ня Київського бактеріологічного ін­ституту (нині Ін­ститут епідеміології та інфекційних хвороб НАМНУ). 1900—05 — організатор і перший декан медичного факультету та завідувач кафедри загальної патології Новоросійського університету в Одесі. 1905—13 — директор та завідувач від­ділу загальної патології Ін­ституту екс­периментальної медицини (Санкт-Петербург). Засновник і редактор журналу «Рус­ский архив патологии, клинической медицины и бактериологии» (1896—1902), головний редактор журналу «Архив биологических наук» (1905—13), спів­редактор газети «Рус­ский врач» (1901—13). Основоположник екс­периментальної патології в Україні. Започаткував наукову школу, пред­ставники якої (О. Богомолець, Д. Заболотний, Л. Тарасевич) утілили в медичну практику його наукові думки та ідеї. Автор фундаментальної праці «Основы общей патологии» (Санкт-Петербург, 1891), пере­ви­даної 4 рази (до 1905). Основні наукові дослідже­н­ня присвячені про­блемам регенерації печінки, нирок, слин­них та мейбомієвих залоз, ендокрин­ної та інфекційної патологій, виникне­н­ня, роз­витку і хіміотерапії ракових пухлин. Висловив думку про вірусну природу онкологічних захворювань. 1959 іменем вченого на­звано вулицю в Києві.

Завантажити статтю