Посполітак Микола Корнійович

Визначення і загальна характеристика

ПОСПОЛІТА́К Микола Корні­йович (16. 05. 1950, Полтава — 21. 07. 2019, там само) — графік, скульптор, дизайнер. Син К. Посполітака. Член НСХУ (1995). Дипломом 1-го ступеня і золота медаль ВДНГ УРСР (Київ, 1985). Міська премія імені М. Ярошенка (2013). Закінчив Харківський художньо-промисловий ін­ститут (1973; викладач В. Вареця). 1973—90 працював на Полтавському художньо-виробничому комбінаті: 1982—88 — головний художник; 1990—92 — методистом Обласного центру народної творчості; 1992—95 — завідувачем Будинку самодіяльного мистецтва в Полтаві. Створював скульптурні композиції (кругла пластика станкового й монументального характеру, рельєфи), графіку (плакат, ужиткова графіка, графіка малих форм), художнє оформле­н­ня інтерʼєру та громадських будівель. Автор генерального проєкту оформле­н­ня Спів­очого поля імені М. Чурай у Полтаві (1986). Учасник мистецьких ви­ставок у Харкові (1970), Полтаві (від 1975), Києві (від 1978), Велико-Тирново (Болгарія, 1980). Деякі твори зберігаються в Полтавському крає­знавчому музеї, Великосорочинському літературно-меморіальному музеї М. Гоголя (Миргородський р-н), Вовчицькому крає­знавчому музеї (Лубенський р-н; обидва — Полтавська обл.).

Тв.: станкова скульптура — «Роз­відувач надр» (1975), «Урожай» (1976; обидва —орг­скло), «Праматір аріїв» (2001); декоративні рельєфи — в будівлі теле­графно-телефон­ної станції (1975), будинку управлі­н­ня «Нафтогаздобува­н­ня» (1976), на­вчальному корпусі електротехнічного технікуму (1978; усі — Полтава); плакати — «Виростили — зберемо без втрат» (1980), «Нехай не згасне життя прекрасне!», «Кожний день календарний — ударний» (обидва — 1981), «На варті здоровʼя, миру та гуманізму» (1985), «Варто лише смикнути» , «Мир космосу — мир землі», «Прикрасимо рідну землю» (усі — 1986); памʼятники — Т. Шевченку в с. Шедієве Полтавського р-ну (1989), в містах Зіньків (2004) Гадяч (2013; усі — Полтавська обл.), ко­оператору і громадському діячеві М. Бал­ліну в Полтаві (2000), економісту М. Туган-Барановському в Донецьку (2002), організатору Олімпійських ігор О. Бутовському в Полтаві (2005, арх. В. Шевченко), космонавту Г. Береговому в с. Федорівка Полтавського р-ну (2011), міському голові А. Кукобі в Полтаві (2012); меморіальні дошки — музичному діячу Д. Ашхарумову (1993), бандуристу В. Кабачку (1994) на будинку Полтавського музичного училища, кон­структору-винахіднику авіаційного парашута Г. Котельнікову (2000), літературо­знавцю П. Ротачу (2009; усі — Полтава), Генеральному секретарю освіти періоду УНР І. Стешенку в с. Великі Будища Полтавського р-ну (2008).

Літ.: Титаренко Г. Душа, окрилена талантом і любовʼю до людей: памʼяті Миколи Посполітака // Вечірня Полтава. 2020, 20 трав.; Спілка. Полудень віку: Полтавська обласна організація НСХУ. П., 2022.

В. М. Ханко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю