Панич Олексій Олегович
Визначення і загальна характеристика
ПАНИ́Ч Олексій Олегович (08. 05. 1960, Одеса) — філософ, перекладач, громадський діяч. Син О. Панича. Кандидат філологічних (1990), доктор філософських (2009) наук, професор (2011). Лауреат конкурсу філософських перекладів у номінації «Сучасна філософська література» (2016). Закінчив Донецький університет (1982). Працював на заводі та на шахті; 1987–89 — режисер Донецького обласного Будинку працівників культури; 1989–92 — викладач Горлівського педагогічного інституту іноземних мов (Донецька обл.); 1993–97 — ректор, завідувач кафедри художньої культури Донецького гуманітарного інституту; 1994–96 — доцент кафедри теорії літератури Донецького університету, 1997–2001 — директор, завідувач кафедри культурології та музикознавства, 2001–09 — заступник директора з наукової роботи, завідувач кафедри культурології Гуманітарного інституту цього університету; 2009–13 — науковий радник Донецького християнського університету; 2010–11 — професор кафедри філософії та релігієзнавства Державного університету інформатики і штучного інтелекту (Донецьк); 2011–13 — професор кафедри філософії Донецького технічного університету; від 2013 — провідний науковий співробітник науково-видавничого об’єднання «Дух і Літера», водночас від 2014 — професор філософії Української євангельської теологічної семінарії (Київ). Генеральний директор Донецького міського благодійного Фонду розвитку освіти (1995–2013). Викладач-дослідник кафедри освітнього лідерства, менеджменту і політики Університету Сітон-Голл (шт. Нью-Джерсі, США, 1999–2000, 2005–07). Досліджував історію російської літератури 19 ст., історію та розвиток європейської і російської культури, української приватної вищої освіти, європейської філософії. Від 2009 активно займається перекладами філософських, релігієзнавчих та богословських текстів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- История диалектики: диалектика в западноевропейской культуре. Д., 1998; «Медный всадник» А. Пушкина: от мифа к вымыслу. Д., 1998; Розвідки з історії скептицизму в британо-американській епістемології. Ч. 1. Британська модерна філософія (Гоббс, Локк, Барклі, Х’юм, Рід). Д., 2007; Теорія культури. Д., 2009; Нехорошие люди: об «отрицательных» персонажах в пьесах Чехова. Д., 2010 (співавт.); Арістотель. Метафізика (переклад з давньогрецької, передмова, коментарі). К., 2022.