Кобзар. Заслужена самодіяльна капела бандуристів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кобзар. Заслужена самодіяльна капела бандуристів

«КОБЗА́Р» Заслужена самодіяльна капела бандуристів – мистецький колектив. Засн. 1957 з ініціативи А. Заячківського, І. Пухальського та В. Обухівського (кер. 1957–59) при Струсів. Будинку культури (Теребовлян. р-ну Терноп. обл.). Від 1962 – народна, від 1967 – заслужена. Обл. літ.-мист. премія ім. С. Будного (1986), муз. премія ім. С. Крушельницької (1987), Всеукр. літ.-мист. премія ім. братів Б. і Л. Лепких (1995). Лауреат фестивалю «Слівенські вогні» (м. Слівен, Болгарія, 1971, 1987), 1-го конкурсу козац. пісні (Запоріжжя, 1990). Ґран-Прі Всеукр. конкурсу козац. пісні «Байда» (м. Збараж Терноп. обл., 2011). Золота медаль Всесоюз. фестивалю самодіял. мист-ва (1987). У різні роки колективом керували: М. Ляхович (1959–68), В. Верней (1968–70), Б. Іваноньків (1970–99); нині – М. Носатий (від 2000), диригент-хормейстер – І. Козак (від 2000). У репертуарі – арії з опер укр. та зарубіж. композиторів, класична музика 19–20 ст., обробки нар. пісень, думи, духовна музика, нар. пісні ін. народів (болгар., литов., хорват., рос.). Твор. манері «К.» притаманні яскравість вокал.-хор. звучання, збалансованість супроводу, емоційність та художність, театралізованість, використання танц. елементів. Учасник регіон., всеукр. та міжнар. конкурсів і фестивалів. Гастролі у РФ, Словаччині, Польщі, Болгарії, Литві, Білорусі, Грузії та ін. Випустили аудіокасету (1997) та компакт-диск (2007) «Грай, моя бандуро». У Струсів. Будинку культури діє музей «К.» (від 1977).

Літ.: Головащенко М. Струсівські бандуристи // КіЖ. 1987, 5 лип.; Брездень М., Михальська Л. І торкається серця струна…: Слово про заслужену самодіяльну Струсівську капелу бандуристів «Кобзар» // Тернопіль. 1993. № 1; Губ’як В. Кобзарство на теренах Галичини // НТЕ. 1998. № 4; Терещенко Р. Грай, моя бандуро, на всі струни грай // Воля. 2007, 15 черв.; Губ’як В. Д. Грай, «Кобзарю». Л., 2010.

В. Д. Губ’як

Стаття оновлена: 2013