Орлов Олександр Олександрович

Визначення і загальна характеристика

ОРЛО́В Олександр Олександрович (08. 09. 1986, Донецьк — 07. 03. 2022, Харків, похований 10. 03. 2022 у м. Лозова Харківської обл.) — правоохоронець, військовик. Підполковник. Герой України (2023, посмертно). Медаль «За військову службу Україні» (2017), орден «За мужність» 3-го (2018) та 2-го (2022, посмертно) ступенів. Після отримання шкільної освіти (2003) працював на шахті «Трудівська» у рідному місті. Закінчив Академію внутрішніх військ МВС України у Харкові (2013). Служив в Окремому загоні спеціального призначення «Омега» Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Від 2014 брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Захищав Донецьк і м. Маріуполь Донецької обл., пройшов Дебальцівський котел. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) як командир групи снайперів продовжував виконувати бойові завдання. Загинув від кульового поранення, відбиваючи напад російської диверсійно-розвідувальної групи на блок-пост «Роза вітрів» на східних харківських околицях. Олександр Орлов ціною власного життя завадив закріпленню та подальшому просуванню противника. У квітні 2024 вулицю Матросова в Харкові перейменували на його честь.

Завантажити статтю