ПОГОРІ́ЛИЙ Анатолій Микола­йович (09. 07. 1943, м. Барнаул Алтайського краю, РФ — 10. 03. 2024, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1984), професор (1992), член-кореспондент HAHУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1985), премії імені І. Пулюя (2009) та імені С. Брауде (2013) НАНУ. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1964). Працював 1965–95 в Ін­ституті металофізики НАНУ: 1978–83 — засновник і завідувач лабораторії радіо­спектро­скопії плівок, від 1983 — завідувач від­ділу фізики плівок, водночас 1986–91 — за­ступник директора з наукової роботи; від 1995 — спів­засновник Ін­ституту магнетизму HAHУ (обидва — Київ), де до 2016 очолював від­діл фізики плівок і 1995–2003 — за­ступник директора з наукової роботи; 1992–2024 — за­ступник директора Від­діле­н­ня цільової під­готовки Київського університету імені Т. Шевченка при НАНУ. Від 1998 — президент Українського комітету Між­народного радіосоюзу. Засновник школи «Фізика низьковимірних магнетиків». Виконав цикл унікальних робіт з радіо­спектро­скопії плівок у широкому діапазоні частот і температур. Зокрема, від­крив і дослідив явище звʼязаних електрон­но-ядерних коливань у магнітних плівках за гелієвих температур, зʼясував вплив кри­стало­графічної та наведеної анізотропії плівок на їхні резонансні властивості. Уперше в світі започаткував дослідже­н­ня ядерного резонансу в плівках важких рідкісноземельних магнетиків і ви­вчив вплив квадрупольної взаємодії на особливості спінового від­лу­н­ня в них. Прямим методом (спін-хвильового резонансу) виміряв сталу обмін­ної взаємодії в аморфних плівках тербій—залізо, що під­твердило теоретичні здогади про ви­значальну роль під­ґратки заліза в таких сполуках. Провів дослідже­н­ня багатошарових плівок і плівкових над­структур із різнорідних магнетиків, що дали змогу виявити особливий вплив межі поділу надтонких плівок на формува­н­ня перпендикулярної анізотропії такої композиції. Виконав низку важливих теоретичних та екс­периментальних робіт з ви­вче­н­ня явищ гігантського магнітоопору в шаруватих і гранульованих магнітних нано­структурах, а також колосального магнітоопору в тонких плівках перовськітів. Брав участь у роз­роблен­ні нових магнітних плівкових матеріалів для при­строїв обробле­н­ня та запамʼятовува­н­ня радіосигналів. Працював над новою технологією, що дала змогу отримати термо­стійкі носії магнітного запису для аварійних реєстраторів інформації з рекордним значе­н­ням температури (до 700 °С), за якої зберігається записана інформація. Ви­вчив вплив між­шарової взаємодії на магнітотранс­порт­ні властивості багатошарових та модульованих плівкових структур пере­хідних і благородних металів. Приділяв значну увагу досліджен­ню та впроваджен­ню наноматеріалів для спінтроніки та техніки надвисоких частот, створен­ню обладна­н­ня як для отрима­н­ня нових тонкоплівкових матеріалів, так і для їх дослідже­н­ня.