Кобизький Іван Митрофанович

КОБИ́ЗСЬКИЙ Іван Митрофанович (01. 01. 1894, м. Кролевець, нині Сум. обл. — 13. 11. 1930, м. Ліптовський Мікулаш, нині Словаччина) — педагог. Закін. Черніг. духовну семінарію (1911), істор.-філол. факультет Варшав. університету (1915). Під час навч. у ж. «Вера и жизнь» публікував свої враження від подорожі до Криму (згодом видані окремою книгою). Після закінчення Університету вступив до Костянтинів. військ. училища в Києві, 1917 закін. офіцер. піхотне училище в м. Оранієнбаум (нині Ломоносов Ленінгр. обл.). Того ж року вступив до Армії УНР. Згодом через хворобу залишив військ. службу. Від 1918 працював учителем української мови в 1-й Черніг. хлоп’ячій гімназії, а також за дорученням Учит. спілки очолював шевченків. відділ Черніг. музею ім. В. Тарнавського. З приходом більшов. військ в Україну — знову в Армії УНР, з частинами якої інтернов. на тер. Польщі, де викладав українознавство на курсах для полонених українців, у Г-зії ім. І. Стешенка, завідував Школою укр. пластунів. 1923 після ліквідації таборів інтернов. українців переїхав до Праги, очолював хлоп’ячий інтернат; згодом — проф. і дир. Укр. реформов. реал. гімназії у м-ку Ржевниці (побл. Праги).

Завантажити статтю