ГА́РМАШ Олександр Андрі­йович (15. 10. 1890, м-ко Сенча Лохвицького пов. Полтавської губ., нині село Миргородського р-ну Полтавської обл. — червень 1940, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — фахівець у галузі будівництва. Професор (1929). Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1916). Від­тоді працював на будівництві; у спец­управлін­ні зі шлюзуван­ню Дні­пра (Дні­пропетровськ). 1930–40 — за­ступник директора з на­вчальної та наукової роботи, науковий керівник науково-дослідного сектору, завідувач кафедри технології та організації будівельного виробництва, 1937–38 — в. о. директора Дні­пропетровського інженерно-будівельного ін­ституту; водночас 1931–34 — директор Дні­пропетровської філії Українського ін­ституту споруд. Наукові дослідже­н­ня присвячені пита­н­ням ліквідації сезон­ності у будівництві. За проєктами Г. та під його керівництвом побудовано 15 багато­пролітних залізобетон­них і аркових мостів у Дні­пропетровській та інших областях, арковий залізобетон­ний міст у парку імені Л. Глоби, корпуси швейної та взут­тєвої фабрик, роз­почато будівництво центральної частини набережної у Дні­пропетровську, створено індустріальну базу Дні­провської ГЕС, організовано будівництво під­приємства «Дні­про­сталь» та інших обʼєктів, повʼязаних із Дні­провською ГЕС.