Пархоменко Парасковія Георгіївна
Визначення і загальна характеристика
ПАРХО́МЕНКО Парасковія Георгіївна (1887, м. Зіньків Полтавської губ., нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 1970, м. Алушта, нині АР Крим) — астроном. Закінчила фізико-математичне відділення Вищих жіночих курсів у Харкові (1918). У 1914–34, 1935–39 працювала в Астрономічній обсерваторії Харківського університету. 1926 П., що у своєму активі вже мала низку публікацій в європейських астрономічних виданнях, прийняли до Французького астрономічного товариства. 1934 була звільнена з обсерваторії «…як ідеологічно ворожий елемент, що систематично ігнорує громадську роботу і водночас з цим веде антирадянські розмови, іронізує над всіма постановами Уряду і партії…», на певний час перейшла у Харківський НДІ гігієни праці та профзахворювань. У наступному році її поновлено в обсерваторії як сумісника. 1936 з політичних міркувань їй відмовили у наданні наукового ступеня за сукупністю праць. 1937 закінчила оформлення докторської дисертації «Метод вивчення сонячної атмосфери». Її тематика була нетрадиційною для тогочасної радянської астрономічної науки, вона занадто рельєфно вирізнялася серед інших досліджень, оскільки була більш характерною для західної астрономії. Тому астрономічна спільнота колишнього СРСР не бажала сприймати ідеї П., надавши дисертації досить негативні рецензії. 1939 переїхала до Криму, де працювала в Симеїзькому відділенні Головної астрономічної обсерваторії АН СРСР. Під час німецької окупації не евакуйовувалася, тому після війни на постійну роботу до обсерваторії П. не прийняли. Мешкала усамітнено, щодня вранці приходила до читального залу Кримської обсерваторії. Поступово її оригінальні шляхи наукових досліджень отримали визнання. Основні напрями наукової роботи П. присвячені теоретичним аспектам фізики Сонця: вивченню характеристик зовнішнього шару, форми плям, всебічному дослідженню атмосфери Сонця (її оптичних властивостей, структури, перенесення випромінювання та поглинання); системним спостереженням і фотометруванню змінних зір, дослідженню астероїдів. Ім’ям П. названо астероїд № 1857 — «Parchomenko», відкритий у серпні 1971 у Кримській астрофізичній обсерваторії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К вопросу о цвете звезд // Астрономический журнал. 1932. Т. 9, № 3–4; Характеристика зовнішнього шару Сонця // Публікації Харків. астрон. обсерваторії. 1933. Т. 4; Метод изучения оптических свойств солнечной атмосферы // Астрономический журнал. 1934. Т. 11, № 1; Оптика сонячної атмосфери // Учені зап. Харків. ун-ту. 1936. Вип. 6–7; О сохранении равновесных распространенностей для промежуточных атомов // Вопросы космогонии. 1957. Т. 5; Местонахождение равновесной термоядерной среды // Там само. 1958. Т. 6.