Кобилянський Степан Юліанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кобилянський Степан Юліанович

КОБИЛЯ́НСЬКИЙ Степан Юліанович (08. 01. 1866, м. Ґура-Гумора, Буковина, нині Ґура-Гуморулуй, Румунія – 01. 02. 1940, м. Марібор, нині Словенія) – живописець. Брат Ольги та Юліана Кобилянських. Навч. у військ. школі (1878–84, м. Вінер-Нойштадт, передмістя Відня), Віден. АМ (1885). На військ. службі. Викладав 1899–1909 мистецтвознавство у Віден. військ. академії. 1919 у чині полковника вийшов на пенсію, підтримував постійні зв’язки з Україною. Автор пейзажів, замальовок із життя гуцулів, невеликих картин батал. жанру, портретів укр. письменників для нар. читалень Буковини. Деякі полотна зберігаються у Чернів. літ.-мемор. музеї О. Кобилянської.

Тв.: «Пейзаж із Кимполунзьких гір» (1887), «О. Кобилянська в хустці» (1889), «О. Кобилянська» (1910), «Т. Шевченко» (1911), «Мати» (1913), «Самотній кінь» (1914), «Зимовий краєвид», «Осінній пейзаж», «Гірський краєвид», «Старовинна галицька церква» (усі – 1915), «Пізня весна» (1916), «Пейзаж» (1924).

В. О. Вознюк

Стаття оновлена: 2013