Яців Роман Миронович
Я́ЦІВ Роман Миронович (26. 08. 1956, м. Ходорів Дрогобицької обл., нині Стрийського р-ну Львівської обл.) — мистецтвознавець, живописець і графік. Син М. Яціва. Кандидат мистецтвознавства (1994), доктор історичних наук (2022), професор (2018). Обласна премія імені С. Гординського (2008). Дійсний член НТШ (2017). Голова комісії образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва НТШ (від 1994). Член НСХУ (1992). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1978; викладачі М. Яців, К. Звіринський, Ю. Скандаков, М. Курилич, Т. Максисько, В. Овсійчук, С. Коропчак, Д. Довбошинський). Від 1979 — у Львівському музеї українського мистецтва: молодший науковий співробітник, в. о. завідувача відділу радянського мистецтва; від 1984 — у Львівському відділенні Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (нині Інститут народознавства НАНУ, Львів): від 1993 — науковий співробітник відділу мистецтвознавства, 1994–2007 — заступник директора з наукової роботи, від 2000 — в. о. директора, від 2001 — старший науковий співробітник, від 2003 — доцент; 2007–21 — проректор з наукової роботи, від 2021 — професор кафедри художнього дерева Львівської АМ. Водночас від 2002 — викладач кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського університету; від 2003 — викладач, від 2004 — доцент Української академії дизайну (Львів). Головний редактор журналу «Мистецькі студії» (1991–93), відповідальний секретар журналів «Народознавчі зошити» (від 1995) та «Мистецький ужинок» (2009–12). Наукові дослідження: образотворче мистецтво 20–21 ст., теорія і критика мистецтва, творчість митців української діаспори. Уклав каталоги «Ірина Карпинець. Кептарі Українських Карпат», «Федір Василенко. Скульптура» (обидва — 1987), «Святослав Гординський» (1989), «Едвард Козак» (1990), «Борис Дроботюк. Станкова графіка, екслібрис» (1991), «Роберт Лісовський (1893–1982): До 100-річчя з дня народження художника» (1993), «Малярський світ Марʼяни Зелінської» (1996) та ін. Автор альбомів «Ярослав Красневич. Малярство, графіка», «Ростислав Лах. Малярство, графіка, скульптура» (обидва — Львів; Київ, 2007), «Володимир Патик. Малярство», «Володимир Патик. Графіка» (2016; обидва — Київ), «Іван Самотос», «Світлана Вакарчук. Малярство» (обидва — 2017), «Дарій Грабар: у проєкції родоводу» (2022); біографічних нарисів «Оленка Ґердан-Заклинська» (2013), «Галина Мирошниченко-Кузьма. Життя і творчість» (2014), «Стефанія Мирошниченко (1899–1988). Життя і творчість» (2015); альбомів-монографій «Петро Грегорійчук: Життя і творчість (1914–1990)», «Роман Турин (1900–1979). Під європейським капелюхом» (обидва — 2018; усі — Львів); низки статей в ЕСУ. Упорядник 4-томної антології «Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва. Українська теоретична думка ХХ століття» (2012–21), автор-упорядник довідника «Мала хронологія мистецьких подій і памʼятних дат ХХ століття: Україна—світ» (2021; усі — Львів). Працює в галузі станкового живопису й графіки (в техніках олійного, акрилового малярства, гуаші, рисунку маркерами, фломастерами), художньої фотографії. Я. має виразну та впізнавану авторську манеру, для якої характерні легкість і динамічність; він сміливо й плідно експериментує з техніками й матеріалами. Створює настроєві, емоційно чуттєві колористичні конструкції. Більшість робіт базується на імпровізаціях краєвидів України. Це абстрактний живопис із високим рівнем гармонії площинно-ритмічних співставлень нюансів кольору й динамічних композицій на основі ліній та плям. Учасник мистецьких виставок від кінця 1980-х рр. Персональні — у Львові (1981, 1989, 1996–97, 2005, 2009, 2015–17, 2020, 2022, 2024), Рівному (2013, 2019, 2023), Ченстохові (Польща, 2014), Дрогобичі (Львівська обл.), Краматорську (Донецька обл.; обидві — 2015), Лодзі (Польща, 2015, 2019), Києві, Одесі, Дружківці, Бахмуті (обидва — Донецька обл.; усі — 2016), Торонто (Канада, 2017), Познані (Польща, 2019), Луцьку (2020), Коломиї (Івано-Франківська обл., 2022), Івано-Франківську (2023), Перемишлі (Польща, 2024).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Львівська графіка 1945–1990-х рр.: Традиції і новаторство. К., 1992; Український інтелект на мистецькій карті Європи 1900-х — початок 1920-х років // Зап. НТШ: Пр. Комісії образотвор. та ужитк. мист-ва. Т. 236. Л., 1998; Мистецькі товариства, об’єднання, угруповання, спілки Львова (1960–1998): Мат. до довід. Л., 1998 (співавт.); Мирон Яців (1929–1996): життя і творчість. Л, 2000; Піаф і українське мистецтво // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Мистецтвознавство. 2003. Вип. 3; Поверх за поверхом мистецького досвіду Ростислава Глувка // Глувко Ростислав. Memorabilia: Спомини. Л., 2003; Статус Магалевського // Народознавчі зошити. 2004. Ч. 1–2; Українське мистецтво ХХ століття: Ідеї, явища, матеріали: Зб. ст. Л., 2006; Скульптор Еммануїл Мисько: світло долі. К., 2009; Павло Максимович Ковжун (1896–1939): матеріали: Біобібліогр. довід. Л., 2010 (співавт.); Любомир-Роман Кузьма (1913–2004): Малярська і публіцистична спадщина. Л., 2010; Models of modernism in Ukrainian fine art of the 1920s and 1930s in the Pan-European context. Košice modernism: Košice Art in the 1920s. Košice, 2010; Українські мистецькі виставки у Львові (1919–1939): Довід., антологія мист.-крит. думки. Л., 2011; Києвоцентризм у християнській парадигмі українського мистецтва XX століття // Велике і величне: З нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі. К., 2013; Село Голешів у мандрівці століть // Голешів в історії, культурі та людських долях: істор.-краєзн. нариси, спогади. Л., 2013 (співавт.); Любомир Яців (1938–2001): життя і творчість. Л., 2013; Українське образотворче мистецтво: імена, життєпис, твори (XI–XXI ст.). Х., 2013 (співавт.); Роман Чорній, мистецька легенда Львова: Мат. до історії укр. мист-ва 1920–1930-х рр. Л., 2013; Оленка Ґердан-Заклинська (1916–1999): життя у мистецтві. Л., 2015; Роберт Лісовський (1893–1982): дух лінії. Л., 2015; Від «Спокою» до Венеційського бієнале: творча доля Івана Кураха // Народознавчі зошити. 2017. № 6; Зоя Лісовська: джерела пристрасті: Малярство, графіка. Л., 2018; Оля Окуневська: Творча доля учениці Йоганнеса Іттена // Народознавчі зошити. 2018. № 6; Ціннісна вертикаль Її Високості // Ave. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського. К., 2018; Okcydentalizm i tożsamość: Doswiadczenia ukraińskiej sztuki Galicji na początku XX wieku // Krzycząc: Polska! Nepodległa 1918. Warszawa, 2018; Іван Іванець (1893–1946): стрілецькі мемуари, творча спадщина. Л., 2019 (співавт.); Що скаже Моріс Метерлінк сучасному українцеві? // Метерлінк М. Життя бджіл. Розум квітів. Пахощі. Л., 2019; Євген Дзиндра (1913–1983): різьблені стежини життя. Л., 2020; «Візія Батьківщини» як ідеологічний вектор діяльності українського мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві (1927–1939) // Народознавчі зошити. 2021. № 5; Петро Андрусів (1906–1981): мистецька спадщина, публікації, архівні та довідкові матеріали. Л., 2023 (співавт.).
- Основні твори
- «Дорога до Голешева», «Весняний ліс», «Ритми лісу», «Макове поле-1», «Тюльпани», «Квіти в полі-1», «Квітковий вир-3», «Дерева», «Ліс», «Фантазія», «Сивий ліс» (усі — 2015), «За склом», «Розплющити очі», «Небо», «Початок осені» (усі — 2016), «Крик 2022» (2022), «Форми та ілюзії», «Матриця», «Трансформований простір», «Антропологія міста», «На пограниччі традицій. Імпровізації», «Відлами світлих вражень», «Переходи», «Квітневий імпресіонізм», «Зранений Сакрум», «Матриця-1, 2», «Кучерики. Абстракція», «Спонтанні ритми», «Спека», «Вікно асоціацій», «Перед чорним квадратом. Поглинання сенсу», «Соковите яблуко», «Проглядання», «Карнавал. Повернення в Ялинкувате», «Діалоги з Марією Примаченко. 1, 2», «Букет з полонини», «Маленька квітнева гримаса», «Імпульси», «Примарні устремління», «У тенетах 21 ст.», «Образ Печалі», «Соняхи. Осінній букет», «Полтава… Львів… 2024 р., 3–4 вересня…», «Консолідація розмаїття», «Проблиски сподівань» (усі — 2024), «Архітектоніка міста. Львівське Ар Деко», «Метафізичний натюрморт: січнева вигадка», «Кольорова суперечка», «Приватний дендрарій» (усі — 2025); цикл «Естетичні прими» (2024).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
