Кобринський Ілля Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кобринський Ілля Григорович

КО́БРИНСЬКИЙ Ілля Григорович (10(23). 12. 1904, с. Широке, нині смт Дніпроп. обл. – 04. 11. 1979, Дніпропетровськ) – режисер, педагог. Нар. арт. УРСР (1960). Сталін. премія (1951). Закін. Держ. ін-т театр. мист-ва (Москва, 1935). Працював у Дніпроп. укр. муз.-драм. ім. Т. Шевченка (1935–44, 1950–55, 1961) та рос. драми ім. М. Горького (1944–50, 1955–60, 1962–79) театрах. Водночас 1935–56 викладав у Дніпроп. театр. уч-щі. В основі режисер. робіт К. – принципи тонкого психол. театру. Його вистави вирізнялися худож. узагальненнями та образністю.

Вистави: «Правда» О. Корнійчука (1937), «Російське питання» К. Симонова (1948–49), «Навіки разом» Л. Дмитерка, «Одруження» (обидві – 1951), «Ревізор» (1952) М. Гоголя, «Мораль пані Дульської» Г. Запольської (1956), «Син сторіччя» І. Купріянова (1961), «Останні» М. Горького (1975).

Літ.: Шпаковська Т. Дніпропетровський російський драматичний театр ім. М. Горького: 70 років у дорозі. 1997; Її ж. Пленительная игра в жизнь. 2002; Саранчук В. Сповідь учня, або Учителі мого життя. 2002; Тулянцев А. Дніпропетровський академічний театр російської драми ім. М. Горького: 80 років. 2007 (усі – Дніпропетровськ).

Г. А. Бабій

Стаття оновлена: 2013