Є́МЕЦЬ Максим Михайлович (21. 09. 1994, с. Старий Косів Косівського р-ну Івано-Франківської обл. — 04. 02. 2025, Покровський р-н Донецької обл., похований 11. 02. 2025 на Алеї Героїв Івано-Франківського міського кладовища у с. Чукалівка Івано-Франківського р-ну) — військовик. Під­полковник (2025, посмертно). Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022). Хрест бо­йових заслуг (2025, посмертно). Медаль «За військову службу Україні» (2016). На­вчався у Косівській гімназії-інтернаті та Івано-Франківському фінансово-комерційному коледжі, закінчив курси лідерства Одеської військової академії (2018), по­глиблював зна­н­ня у Воєн­но-дипломатичній академії імені Є. Березняка (Київ, 2024). У дитячі та юнацькі роки був членом військово-патріотичних організацій УНА—УНСО і «Тризуб» імені С. Бандери, потім — учасником громадського руху «Народний контроль». Від 2014 виконував бо­йові зав­да­н­ня під час антитерористичної операції на Сході України. Від травня того ж року служив у 24-му баталь­йоні територіальної оборони «Айдар», від початку серпня — навідником-оператором 54-го окремого роз­відувального баталь­йону імені М. Тиші Сухопутних військ Збройних сил України. Про­йшов бої на території Донецької обл. за міста Іловайськ (нині Донецького р-ну) і Дебальцеве (нині Горлівського р-ну) в складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» та 24-ї окремої механізованої бригад імені короля Данила Сухопутних військ. Станом на 24 лютого 2022 (перший день повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну) обі­ймав посаду командира роз­відувальної роти бригади імені короля Данила. У березні 2022 під час боїв за м. Попасна Сіверськодонецького р-ну Луганської обл. отримав тяжке поране­н­ня. Після лікува­н­ня на початку червня при­значений командиром мотопіхотного баталь­йону бригади «Едельвейс». Разом із по­братимами обороняв м. Сіверськодонецьк. Згодом був пере­ведений у під­роз­діл спеціального при­значе­н­ня Головного управлі­н­ня роз­відки Міністерства оборони України. Від­тоді долучався до планува­н­ня та реалізації військових зав­дань на різних ділянках фронту, зокрема в Ізюмському, Купʼянському та Чугуївському р-нах Харківської обл. Від грудня 2024 воював на покровському напрямку, де працював над організацією та ко­ординацією військових операцій з оборони, зокрема по­близу м. Покровськ і с. Піщане. Під його командува­н­ням знищено понад 800 окупантів і близько 15 бронемашин. Загинув під час ворожого арт­об­стрілу. Писав вірші. 2025 посмертно у харківському видавництві «Фоліо» ви­дано його збірку «Наше ратне діло та роз­думи про вічне».