Ковалевська Любов Олександрівна

КОВАЛЕ́ВСЬКА Любов Олександрівна (06. 01. 1953, с. Єрки Свердлов. обл., РФ) — журналістка, письмен­ниця. Між­народна премія за мужність у журналістиці (1991). Закін. Нижньотагіл. пед. ін­ститут (РФ, 1976). В Україні — від 1977, мешкала і працювала у м. Припʼять Київ. обл. (нині зона від­чуже­н­ня). Спочатку учителювала, від 1979 — ред. рубрики упр. будівництва ЧАЕС г. «Трибуна енергетика». 27 березня 1986 у г. «Літературна Україна» опублікувала ста­т­тю «Не приватна справа» про недоліки та брак на буд-ві третьої черги ЧАЕС, яка стала перед­баче­н­ням ката­строфи та зробила авторку ві­домою у світі. Еваку­йована у Київ. 2002 виїхала у м. Рязань (РФ). У результаті отриманого у квітні 1986 у м. Припʼять (2 км від аварій. ЧАЕС) удару радіо­актив. йоду захворіла на рак щитовид. залози й практично пере­стала давати усні інтервʼю. Після 1986 досліджувала про­блеми морал., соц., радіобіол. та мед. наслідків Чорнобил. ката­строфи, аналізувала як публіцист різні аспекти функціонува­н­ня атом. енергетики. 1995 у Києві видала ґрунт. наук.-публіцист. книгу «Чернобыль “ДСП”» — незалежне журналіст. роз­слідува­н­ня, побудоване на документах із грифом «Таємно». Широкий резонанс викликала серія її публікацій у г. «День» (Київ, 2000–01), присвяч. темі закри­т­тя ЧАЕС, про­блемам саркофагу, негатив. наслідкам ядер. енергетики, менталітету українців, ролі еліти в су­спільстві. Авторка кн. «Защита и незащищен­ность», «Длин­ные руки беды» (обидві — 1989), «Чернобыльский дневник (1986–1987): Заметки публициста» (1990; усі — Київ).

Завантажити статтю