Ковалевський Микола Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковалевський Микола Миколайович

КОВАЛЕ́ВСЬКИЙ Микола Миколайович (03. 09. 1892, х. Іванівка Сосниц. пов. Черніг. губ., за ін. даними – с. Крупи Люблін. воєводства, нині Польща – 18. 08. 1957, м. Іннсбрук, Австрія) – громадсько-політичний діяч. Навч. у Черніг. г-зії, 1912 закін. г-зію у м. Радом (нині Польща). Вступив на істор.-філол. ф-т Моск. ун-ту, через переслідування поліцією за політ. діяльність залишив Москву і вступив на екон. відділ. Київ. комерц. ін-ту. Актив. діяч укр. студент. громад. Від 1914 – чл. Київ. ком-ту укр. есерів. Співавтор проекту парт. програми, учасник підготовки демонстрації протесту проти заборони святкування 100-річчя від дня народж. Т. Шевченка. У лютому 1914 заарешт. і ув’язнений у Лук’янів. в’язниці (Київ), однак через брак доказів незабаром звільнений. Від кін. 1914 мешкав на Полтавщині, працював у кооп. органах, 1916 став чл. Полтав. осередку ТУПу. В квітні 1917 – делегат установ. з’їзду, від липня того ж року – голова УПСР. На Всеукр. селян. з’їзді обраний головою ЦК Укр. селян. спілки (також очолив редколегію спіл. вид. спілки й УПСР – г. «Народна воля»), на Всеукр. нац. конгресі – чл. УЦР від Полтав. губ. (очолив фракцію укр. есерів у її складі). У травні 1917 взяв участь у переговорах делегації УНР із Тимчас. урядом у Петрограді (нині С.-Петербург). У листопаді 1917 – квітні 1918 – ген. секр. продовол. справ і Міністр продовольства УНР. Після гетьман. перевороту в червні–грудні 1918 ув’язнений нім. окупац. владою. За Директорії УНР – Міністр земел. справ в урядах С. Остапенка, Б. Мартоса, І. Мазепи. Від 1920 – на еміграції. Спочатку жив у Відні, де очолював одну з груп УПСР, 1927 переїхав до Варшави. Вміщував публікації в укр. і польс. період. вид., був дир. пресового агентства, співпрацював з Ін-том дослідж. нац. справ у Варшаві. Під час 2-ї світ. війни мешкав у Румунії, після її закінчення – у Австрії. Від 1950 – ред. агентства «Express-Pressedienst» (Іннсбрук), голова Укр. допомогового ком-ту. Брав участь у підготовці ЕУ. Автор кн. «Україна під червоним ярмом» (Варшава; Л., 1937), «Опозиційні рухи в Україні і національна політика СССР (1920–1954)» (Мюнхен, 1955), «При джерелах боротьби: Спомини, враження, рефлексії» (Іннсбрук, 1969).

О. С. Рубльов

Стаття оновлена: 2013