Ковалевський Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковалевський Олександр Олександрович

КОВАЛЕ́ВСЬКИЙ Олександр Олександрович (18. 11. 1890, Харківщина – після 1939) – громадсько-політичний діяч. Закін. політех. ін-т (1914) та військ. інж. школу в Петрограді (нині С.-Петербург). Засн. (1919) і голова (до 1921) Укр. нар.-респ. партії. У квітні 1919 підтримав спробу заколоту в Рівному, який очолив командувач Пн. групи військ Армії УНР В. Оскілко. 1921–22 – Міністр земел. справ УНР. Після звільнення з табору для інтернованих 1922 виїхав на Волинь. Працював у Кременец., згодом – у Луцькому відділ. Варшав. кредит. банку. Засн. (1924) і голова Луцького укр. кооп. банку. Співпрацював із г. «Діло» (Львів), від 1931 був ред. г. «Українська нива», яка від 1937 виходила під назвою «Волинське слово» (Луцьк). Пропагував ідею укр.-польс. порозуміння та співпраці. Після вересня 1939 заарешт. органами НКВС, подальша доля достовірно невідома (за деякими даними, розстріляний 1940).

М. М. Кучерепа

Стаття оновлена: 2013