Ковалевський Павло Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковалевський Павло Михайлович

КОВАЛЕ́ВСЬКИЙ Павло Михайлович (Ковалевский Павел Михайлович; 05(17). 12. 1823, с. Вертіївка Харків. пов. Харків. губ., нині Богодухів. р-ну Харків. обл. – 20. 03(02. 04). 1907, с. Перевоз Псков. губ., Росія) – російський письменник, перекладач. Закін. Гірн. ін-т у С.-Петербурзі (1845). Працював 1845–50 на Луган. ливар. з-ді. 1853–58 – у Швейцарії, Італії. Друкувався від 1857. Переклади та власні поезії вміщував у ж. «Современник», «Отечественные записки», «Вестник Европы». Вірші К. витончені й образні. Як худож. критик відзначався об’єктивністю поглядів, тонким відчуттям прекрасного. Переклав рос. мовою два уривки з поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» («Гайдамаки» // «Библиотека для чтения», 1860, № 3–4) та ін. Переклади К. викликали крит. зауваження В. Курочкіна («Искра», 1860, № 16). Обраний 1861 чл. Т-ва для допомоги нужденним літераторам і вченим. В. Жемчужников звернувся до К. із проханням помістити у лікарню хворого Т. Шевченка. Автор кн. «Этюды путешественника. Италия. Швейцария. Путешественники и путешествие» (С.-Петербург, 1864), повісті «Непрактичные люди» («Современник», 1864, № 11–12), зб. «Стихи и воспоминания» (С.-Петербург, 1912). Незавершений роман «Итоги жизни» («Вестник Европы», 1883, № 1–3) позначений автобіографічністю. Опублікував спогади «Встречи на жизненном пути» («Исторический вестник», 1898, № 2–4).

Літ.: Васильева Э. М. П. М. Ковалевский – забытый поэт некрасовской школы // Н. А. Некрасов и его время: Междувузов. сб. Калининград, 1975. Вып. 1.

В. І. Шитик

Стаття оновлена: 2013