Ковалевський Петро Євграфович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковалевський Петро Євграфович

КОВАЛЕ́ВСЬКИЙ Петро Євграфович (16(29). 12. 1901, С.-Петербург – 27. 04. 1978, Париж) – історик, філософ, бібліограф, церковний і громадський діяч. Д-р істор.-філол. н. (1926). Закін. уч-ще при реформат. церкві у С.-Петербурзі. Емігрував 1920 до Франції. Влітку часто жив у родовому маєтку (с. Ютановка Воронез. губ., Росія). У Парижі закін. істор.-філол. ф-т Сорбонн. ун-ту (1925), водночас слухав лекції на рос. юрид. ф-ті при Ун-ті, на Рос. вищих пед. курсах і Богослов. курсах, навч. у школі сх. мов. Брав активну участь у церк. та сусп. житті рос. діаспори Парижа. Голова Братства св. Олександра Невського у Парижі (1921–71). Викладав у ліцеї Мішле (1926–41), читав лекції з рос. літ-ри на Рос. істор.-філол. ф-ті при Париз. ун-ті (від 1930), у Слов’ян. ін-ті Женев. ун-ту (від 1934), з рос. духов. культури – на вечір. курсах при Богослов. ін-ті (1947–48), з історії рос. церкви – на Вищих жін. богослов. курсах (1950–51). Голова Нац. студент. спілки у Франції (1924–39). Ген. секр. Центр. ком-ту по забезпеченню вищої освіти рос. юнацтва за кордоном (1926–30). Висвяч. 1931 на іподиякона, від 1958 – ст. протодиякон. Секр. Рос. емігрант. ком-ту (від 1933). Ген. секр. Спілки рос. педагогів та Заг.-православ. ком-ту з екуменіч. роботи (від 1944). Один із засн. (1947) і співроб. г. «Русская мысль». Ген. секр. (від 1948), голова (від 1968) Т-ва охорони рос. культур. цінностей. Співзасн. (1953) Рос. наук. ін-ту. Від 1954 співпрацював із катол. ж. «Irenikon». Зробив знач. внесок у вивчення «норман. проблеми», встановивши на основі джерел зв’язок між подіями на Зх. Європи у серед. 9 ст. та появою у Київ. Русі Рюрика, а також його поверненням на Зх. Автор дослідж. на реліг. і філос. теми, зокрема присвяч. княгині Ользі, розквіту культури Київ. Русі 11 ст., св. Сергію Радонезькому. Видав двомовні «Manuel d’Histoire Russe» («Курс русской истории», 1948), за яким вивчали історію Росії у багатьох ВНЗах Зх. Європи; «L’Atlas Culturel et Historique de la Russie et du Monde Slave» («Исторический и культурный Атлас России и славянских стран», 1961), «Путеводитель по Парижу» (1969), кн. «Histoire de la Russie et de l’URSS» («История России и СССР», 1970; усі – Париж). У С.-Петербурзі 2001 опубл. його «Дневники. Т. 1. 1918–1922».

Пр.: N. Leskov. 1926; Критика исторических и литературных явлений. 1936; Исторический путь России: Синтез рус. истории по новейшим данным науки. 1949; Род Ковалевских за триста лет. 1651–1951. 1951; Exposé de la foi catholique-orthodoxe. 1957; Культурные достижения и отечественная жизнь в эпоху Иоанна Грозного. 1969; Зарубежная Россия: История и культурно-просветител. работа рус. зарубежья за полвека (1920–1970). 1971 (усі – Париж).

Літ.: LXX лет П. Е. Ковалевского. Париж, 1972; Пашуто В. Т. Русские историки-эмигранты в Европе. Москва, 1992; Бочарова З. С. Ковалевский П. Е. // Историки России: Биографии. Москва, 2001.

Т. І. Березюк

Стаття оновлена: 2013