Коваленко Борис Львович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваленко Борис Львович

КОВАЛЕ́НКО Борис Львович (12(25). 11. 1903, ст. Плейки, нині село, Латвія – 13. 07. 1937, Київ) – поет, літературознавець, критик. Чл. літ. орг-цій «Плуг» (1922), «Молодняк», ВУСПП. Закін. Київ. ІНО (1925). Друкувався від 1923 у г. «Більшовик». Від 1924 – голова Київ. філії «Гарту». Написав 1925 програмну ст. «Літературний Київ», опубл. в альманасі «Київ–Гарт». Ред. «Літературної газети». На поч. 1930-х рр. працював у Москві в Асоц. пролетар. письменників; викл. Ін-ту червоної професури. 1934–36 – зав. каф. укр. літ-ри Київ. ун-ту. Водночас від 1935 співпрацював із Всеукр. асоц. марксист.-ленін. ін-тів. Автор пр. «Перший призив», «В боротьбі за пролетарську літературу» (обидві – 1928), «Українська пролетарська література» (1929), «Петро Панч», «Пролетарські письменники», «Юхим Зоря» (усі – 1931), «За магнетобуди літератури» (1932), «Українська література» (1935), «Літературно-критичні статті» (1962; усі – Київ). У статтях обстоював принципи партійності й народності, утверджував метод соцреалізму в літ-рі. 23 грудня 1936 заарешт., 13 липня 1937 засудж. до розстрілу за звинуваченням у приналежності до контррев. націоналіст. орг-ції. Реабіліт. 1956.

Літ.: Іщук А. На світанку. До 60-річчя з дня народження Бориса Коваленка // ЛУ. 1963, 26 листоп.; З порога смерті.

Т. П. Демченко

Стаття оновлена: 2013