Ковальов Герман Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковальов Герман Васильович

КОВАЛЬО́В Герман Васильович (24. 07. 1894, с. Громославка Царицин. губ., нині Волгогр. обл., РФ – 10. 08. 1952, Київ) – військовий залізничник. Віце-генерал-дир. 2-го рангу. Герой Соц. Праці (1943). Держ. нагороди СРСР. Учасник 1-ї світ. війни (повний кавалер ордена св. Георгія) та воєн. дій 1918–20 (у складі Червоної армії). 1920–22 – військ. комендант залізнич. ділянки та водних станцій на чорномор. узбережжі Новоросійськ, Туапсе (обидві – РФ), Батумі (Грузія) та Севастополь, 1922–26 – водних ділянок і пристаней Куйбишев, Казань і Астрахань (усі – РФ), 1926–30 – нач. відділ. експлуатації Волзького бас. з центром у м. Нижній Новгород (РФ), військ. комендант залізнич. ділянок на ст. Дно (нині Псков. обл., РФ) Жовтн. залізниці, 1930–32 – військ. комендант на ст. Ленінград-Варшавський. Після закінчення 1935 Військ.-транспорт. академії (Москва) був направлений у Гол. упр. експлуатації Нар. комісаріату шляхів сполучення. 1937–39 – нач. Моск.-Київ. і Литов. залізниць. Від 1939 – заст. наркома шляхів сполучення, нач. оперативно-експлуатац. упр. (від 1942 – Центр. упр. руху) Нар. комісаріату шляхів сполучення. Зробив знач. внесок у забезпечення залізнич. перевезень для потреб фронтів і нар. госп-ва та відновлення залізнич. госп-ва під час 2-ї світ. війни (лише восени 1942 організував рух 3269 ешелонів з військами та 1052 – з боєприпасами, пальним і продовольством у р-н Сталінграда, нині Волгоград). 1945 за станом здоров’я переведений на посаду нач. Литов. залізниці, від 1946 – нач. Донец., згодом – Пд.-Зх. округу залізниць, після ліквідації округів від 1951 – нач. Пд.-Зх. залізниці.

Літ.: Ейдутіс Г. Д., Москаленко П. Й., Задворнов В. В., Лапін В. П. Історія та сьогодення Південно-Західної залізниці. К., 2010.

Т. І. Ромм

Стаття оновлена: 2013