КОВАЛЬО́В Михайло Маркович (08. 11. 1916, х. Дубовка, нині Ростов. обл., РФ — 14. 04. 1990, Київ) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1960), професор (1961). Заслужений діяч науки УРСР (1961). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Сталін. мед. ін­ститут (нині Донецьк, 1948), де від­тоді й працював: від 1952 — доцент кафедри факультет. хірургії; 1954–62 — ректор, 1961–62 — завідувач кафедри факультет. хірургії Чернів. мед. ін­ституту; 1962–85 — зав., від 1985 — професор кафедри шпитал. хірургії Київ. мед. ін­ституту; водночас 1971–72 — директор Київ. НДІ гематології та пере­лива­н­ня крові. Наукові дослідже­н­ня з про­блем хірург. ендокринології, невід­клад. хірургії органів черев. порожнини, виразк. хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Ви­вчав патогенез ендеміч. зобу в Україні, зокрема на Пн. Буковині. Роз­робив метод ощад. резекції щитоподіб. залози.