Ковальова Олександра Прокопівна
КОВАЛЬО́ВА Олександра Прокопівна (28. 02. 1948, с. Бондареве Старобіл. р-ну, нині Луган. обл. — 24. 09. 2024, Харків) — поетеса, перекладачка, літературознавець. Член НСПУ (1983). Кандидат філологічних наук (1980). Закін. Харків. університет (1971). Учителювала; від 1988 — доцент кафедри нім. філології Харків. пед. університету. Авторка праць з теорії перекладу та літ. творчості. Очолювала Харків. культурол. товариство «Спадщина» (1988–94). Дебютувала 1973 добіркою віршів у ж. «Прапор». Основна тематика творчості К. — істор. минуле України, передусім Слобожанщини, природа рідного краю. У її перекладі з нім. мови вийшли кн. «Знаки життя» (1996), «Лірика» (1998) П.-П. Віплінґера, «Листи Ромео» В. Заґорки (1998; усі — Харків), «Поміж літом і зимою» М. Шваба (Нюрнберґ, 1999). Уклала антології харків. і нюрнбер. поетів «Два міста» (2000), «Понад час і простір» (2006) та «Мости поезії» (2010; усі — Харків). Окремі твори К. перекладено нім., рос., білорус., молд., англ. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Степові озера. 1980; Обрії. 1988; На два голоси. 1997 (співавтор); Осіння проща. 2006; Триблаженне дерево: Проза. 2008 (усі — Харків).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
