Кузан Мар’ян Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кузан Мар’ян Степанович

КУЗА́Н Мар’ян Степанович (29. 09. 1925, с. Ісаї, нині Турків. р-ну Львів. обл. – 12. 04. 2005, м. Фра­мон, Франція) – композитор. За­рубіж. чл. НСКУ. Від 1927 – у Франції. Під час 2-ї світ. війни був учасником Руху Опору. Закін. Париз. консерваторію (1948; кл. Ж. Дандельо). Організовував інструм. ансамблі, якими диригував і для яких створював репертуар. Писав музику для к/ф, радіо і телебачення. Творчість К. різноманітна за жанрами. В ос­танні роки життя найбільше ува­ги приділяв вокал.-симф. жанру, насамперед духов. музиці. 1983 на замовлення франц. уряду на­писав кантату «Для любові до лю­дини», 1985 – твори на укр. текс­ти («Неофіти»; «Давидові псал­ми»; «Посланіє» на сл. Т. Шев­ченка; усі виконувалися у США, Канаді, Франції, «Давидові псал­ми» – у Києві та Львові). Пре­м’єра «Неофітів» відбулася 1988 у Нью-Йорку з нагоди 100-ліття Хрещення України-Руси. Ос­тан­ній твір К. – «Чорнобиль-реквієм» (1993, сл. В. Барки). Здійснив оркестрування опери «Роксола­на» Д. Січинського.

Тв.: опери – «Солодке божевілля» (ка­мерна, 1970, лібрето Г. Віллана), «Спо­куса св. Антонія» (1990, лібрето Ф. Трис­тана); балети – «Неділя» (1950, на 1 дію), «Велике вигнання» (1990); 2 симф. (1964 – для ударних; 1965 – для мідних духових); для різних камер. ансам­блів – «Gethsemani» (1967), «Сім дверей невідомого» (1976), «Дивний світ Якова Гніздовського» (1979); музика до театр. вистав (зокрема «На руїнах» Лесі Українки).

Літ.: Павлишин С. Мар’ян Кузан. Л., 1993; Грабовський В. «Французький українець» // Музика. 1995. № 6; Павли­шин С. Маестро з Парижа: До 75-річчя М. Кузана // Там само. 2000. № 6; Її ж. Український композитор у Франції – Мар’ян Кузан // Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2001. Вип. 17.

С. С. Павлишин

Статтю оновлено: 2014