Ковальський Іван - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковальський Іван

КОВА́ЛЬСЬКИЙ Іван (15. 01. 1897, м. Борислав, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. – 25. 01. 1986, м. Мюнхен, Німеччина) – хімік, громадcький діяч. Дійс. чл. (від 1978), віце-президент Укр. Могилян.-Мазепин. АН (відновленої у Канаді). 1904–08 навч. у нар. школі в Бориславі, 1909–14 – в Укр. академ. г-зії у Львові. Під час 1-ї світ. війни мобілізов. до австро-угор. армії, 1915–18 воював у Галичині, Румунії та Італії. Учасник Визв. змагань 1917–21 у складі УГА. 1922 здобув атестат зрілості в Укр. академ. г-зії. Від 1924 вивчав маш.-буд. справу, від 1926 – хімію у Вищій тех. школі в м. Данциґ (нині Ґданськ, Польща). 1929 здобув диплом про вищу освіту. На поч. 1930-х рр. виїхав до Німеччини. 1933 у Ляйпциз. ун-ті захистив дис. «Eisenchlorid in der organischen Synthese» («Хлорид заліза в органічному синтезі») й отримав ступ. д-ра філософії в галузі хімії. Працював хіміком-технологом; згодом – в Укр. тех.-госп. ін-ті (Мюнхен): доц., проф., декан інж. ф-ту (від 1966), ректор (1978–79), проректор (від 1980). Заст. голови «Дому укр. науки» в Мюнхені. Упорядкував «Англо-німецько-французько-український хемічний словник» (т. 1–2, Л., 1999).

Літ.: Велика втрата для української діяспори, а зокрема для УММАН [помер І. Ковальський] // Зап. Укр. Могилян.-Мазепин. АН. 1986. № 9.

Ю. Б. Ковалів

Стаття оновлена: 2013